На своїй четвертій Олімпіаді Медісон Чок і Еван Бейтс нарешті здобули олімпійську медаль в танцях на льоду.
Це не те золото, на яке сподівалася американська пара, але срібло — лише 1,43 бала позаду чемпіонів, Лоранс Фурньє Бодрі та Гійома Сізерона з Франції. Бронзу вибороли канадці Пайпер Гіллес і Поль Пуар’єр — також їхня перша олімпійська нагорода за третю спільну Олімпіаду.
П’єдестал приніс несподіванки: британці Лілах Фір і Льюїс Гібсон, чинні бронзові призери світу й потенційні претенденти на медаль, завершили лише сьомими після помилки Фір у синхронних твіззлах (піруетах на льоду). Через це її послідовність отримала нижчий рівень, ніж у Гібсона, що суттєво вплинуло на оцінки.
Гіллес і Пуар’єр зачарували програмою, натхненною картинами Вінсента ван Гога «Зоряна ніч» та «Соняшники». Гіллес, яка пережила рак, готувалася до Мілана під час лікування ранньої стадії раку яєчників і присвятила цей шлях матері, що підтримувала її кар’єру та померла від гліобластоми у 2018 році. Пара, яка на Олімпіадах часто залишалася «вічними претендентами», нарешті отримала свою медаль.
Хоча напруга на льоду була очевидною через щільність результатів, не менш гучна історія розгорталася поза ареною навколо французького дуету. Американський фігурист і коментатор Адам Ріппон у документальному серіалі Netflix Glitter and Gold назвав їхню атмосферу «зловісною енергією», і стрічка, як виявилося, майже пророчо відстежила шлях трьох провідних команд.
Напередодні Ігор колишня партнерка Сізерона — Габріелла Пападакіс, з якою він виграв золото Олімпіади-2022, — опублікувала мемуари So As Not to Disappear. У книзі вона описує, як, за її словами, Сізерон поводився домінуюче й контролююче, аж до того, що їй було страшно залишатися з ним наодинці. Сізерон відкинув звинувачення, назвавши їх «кампанією з очорнення», і заявив, що в книзі «міститься неправдива інформація, приписуються мені, серед іншого, висловлювання, яких я ніколи не робив, і які вважаю серйозними».
Пападакіс планували залучити на NBC як аналітикиню з фігурного катання в Мілані, але після виходу книги її прибрали з ефіру. «Її нова книга створює очевидний конфлікт інтересів», — зазначив представник NBC у заяві. «Наш обов’язок — давати глядачам трансляцію, якій можна довіряти як вільній від упередженості — реальної чи уявної, — і ми шкодуємо, що за цих обставин це більше неможливо».
Пападакіс завершила кар’єру у 2024 році — і частково, за її словами, залишила тренувальний центр Ice Academy of Montreal через некомфортну атмосферу. На це, зокрема, впливала ситуація з колишнім партнером Фурньє Бодрі та її нинішнім бойфрендом Ніколаєм Соренсеном; раніше вони виступали за Канаду й також тренувалися в Монреалі.
У 2024 році Skate Canada відсторонила Соренсена після розслідування Офісу комісара з цілісності спорту Канади щодо ймовірного сексуального насильства, у якому фігурували американська тренерка та колишня фігуристка. Соренсен заперечував звинувачення та оскаржив дискваліфікацію; у 2025 році її скасували з юрисдикційних підстав, хоча арбітражна рада вирішила, що правове рішення слід додатково переглянути. Тим часом Фурньє Бодрі вже розпочала новий дует із Сізероном під французьким прапором, отримавши французьке громадянство кількома місяцями раніше.
Попри все, Фурньє Бодрі залишалася поруч із Соренсеном, а в документальному фільмі сказала, що заборона перекреслила обидві їхні кар’єри. «Я знаю свого хлопця на 100 відсотків. Я знаю його. І ми стояли разом міцно», — сказала вона. У Мілані на запитання про підтримку бойфренда Фурньє Бодрі відмовилася відповідати, додавши лише, що вже сказала на цю тему все, що хотіла.
Французькі журналісти повідомляли, що Соренсена бачили на Milano Ice Skating Arena, де він спостерігав за виступом Фурньє Бодрі — це, за їхніми словами, посилило напруження між французами та американцями.
Після змагань, відповідаючи на питання про скандали навколо колишніх партнерів, Сізерон сказав: «Від самого початку ми намагалися створити бульбашку, у якій підтримували одне одного попри все. Ми пережили неймовірно важкі моменти. Але любов, яку ми маємо одне до одного і до спорту, провела нас крізь це. Вона допомогла нам знову зосередитися на тому, щоб отримувати задоволення від цих моментів разом, бо вони не тривають вічно, і ми не хотіли, щоб це в нас забрали».
Чок не стримувала сліз і зізналася, що срібло — це «гірко-солодке відчуття». «Зараз нам є чим пишатися: у нас була неймовірна кар’єра, 15 років на льоду разом, перша Олімпіада як у подружжя, і ми видали чотири одні з найкращих виступів цього тижня», — сказала вона, маючи на увазі коротку й довільну програми в особистому турнірі танців на льоду, а також коротку й довільну в командних змаганнях, де вони з партнерами по збірній виграли золото. Та саме золото в танцях на льоду було їхньою головною метою, і вона не змогла приховати емоцій, усвідомивши, що воно знову вислизнуло. Говорячи про підтримку родини та друзів протягом усієї кар’єри, вона затиналася від сліз: «Ми дуже пишаємося… і вдячні тренерам та нашим сім’ям. Вони приїхали так далеко і підтримували нас у всьому, що було», — сказала вона. «Для нас так багато означає бути частиною цього спорту й роками вкладати працю та творчість, щоб, сподіваюся, надихнути наступне покоління фігуристів».
Боротьба за золото й срібло фактично стартувала ще до церемонії відкриття в Мілані — у першому раунді командного турніру. У ритм-танці Чок і Бейтс випередили французький дует на 1,08 бала. Тоді судді дали Чок і Бейтсу найвищий рівень — 4 — за всі технічні елементи, тоді як Фурньє Бодрі та Сізерон отримали рівень 3 за один елемент, що принесло менше балів.
Коли почалися індивідуальні старти, картина змінилася: у ритм-танці 9 лютого Чок і Бейтс отримали рівень 3 за послідовність кроків у візерунку, а судді присудили Фурньє Бодрі та Сізерону рівень 4 за цей компонент.
Ситуацію ускладнювало й те, що обидві пари тренуються в Ice Academy of Montreal та мають спільних тренерів: Марі-Франс Дюбрей, Патріса Лозона і Ромена Хагенауера. Після командного турніру Хагенауер розповідав, що він разом із Фурньє Бодрі та Сізероном відпрацювали ту саму послідовність, через яку раніше отримали нижчий рівень — і це спрацювало, коли вони виконали її знову в особистому турнірі. Після першої частини змагань французи випереджали американців на 0,46 бала — відставання, яке Чок і Бейтс вважали цілком реалістичним відіграти у довільній програмі.
Однак і там суддівство було на межі. Чок і Бейтс виходили першими та з тією ж точністю, що й у командному турнірі, чисто «закривали» елементи, максимально використовуючи драму їхньої рутини у стилі матадора. «Нам здавалося, що ми відкатали переможний прокат», — сказав Бейтс.
Фурньє Бодрі та Сізерон відповіли більш ліричною й абстрактною програмою під саундтрек з The Whale, а хореографія мала відтворювати припливи й відпливи та безперервний рух води. Вони обійшли Чок і Бейтса і за технікою, що оцінює конкретні навички, і за компонентами, які відображають, як пара побудувала програму, подала її та виконала елементи.
У танцях на льоду, де немає ефектних стрибків і обертів, як у одиночному катанні, вирішальними стають точність ребер ковзанів і складність того, як леза «пишуть» лід, особливо у крокових доріжках, де потрібно виконати чіткі критерії щодо потрібних ребер та тривалості їх утримання.
Здавалося, Чок була приголомшена тим, що золото не стало їхнім: коли срібні медалі опинилися на їхніх шиях, ні вона, ні Бейтс навіть не глянули на них, а Чок під час церемонії стоїчно дивилася вперед. Вони не говорили про плани на майбутнє, але з огляду на те, що обом за 30, логічно припустити: вони могли сприймати ці Ігри як останні та хотіли завершити на більш світлій ноті.
«Мені здається, інколи в житті, — підсумував Бейтс, — ти робиш усе правильно, а результат складається не на твою користь — таке життя, такий спорт. Це суб’єктивний вид спорту, суддівський. Але є одна річ, яка не підлягає сумніву: ми показали найкраще. Ми відкатали якнайкраще. А решта вже не залежить від нас».
Незалежно від того, чи продовжать Чок і Бейтс виступати, наступне покоління американських танцюристів на льоду вже заявляє про себе. Крістіна Каррейра та Ентоні Пономаренко посіли 11-те місце на своїх перших Іграх. А срібні призери США Емелія Зінгас і Вадим Колесник стали п’ятими на дебютній Олімпіаді, продемонструвавши яскраві програми, які, схоже, привернули увагу суддів. «Якби мені рік тому сказали, що я буду в топ-5 на Олімпіаді, я б відповіла, що це неправда», — сказала Зінгас. «Це була найбільша емоція, яку я віддала на льоду цього сезону, і все відчувалося просто магічно».
