Сполучені Штати нині депортують мігрантів, які тікають від війни або переслідувань у своїх країнах, до африканської держави Камерун, часто всупереч рішенням судів США.
Як reports New York Times, жоден із цих людей не є громадянином Камеруну, однак їх таємно висаджують саме там. Затримані кажуть, що можуть покинути державний центр утримання лише за умови, якщо погодяться повернутися до країн, від яких утекли. Цей механізм відкриває вікно в те, як президент Дональд Трамп намагається обійти процедуру надання притулку й прискорити видворення.
Сполучені Штати не оголошували про жодну угоду з Камеруном щодо розміщення іноземців, а Держдепартамент відмовився коментувати це Times. Опублікований минулого тижня сенатський report з нагляду повідомив, що Вашингтон уже сплатив $32 млн третім країнам-господарям у межах практики, яку до повернення Трампа до Вашингтона застосовували лише зрідка. У звіті Сенату зазначено, що залучення третіх держав часто стає обхідним шляхом для правил, які забороняють повертати мігрантів туди, де їм загрожують переслідування або смерть. Незрозуміло, чи ці країни справді поважають прохання шукачів притулку не відправляти їх назад, проте очевидно, що закон США забороняє депортацію багатьох людей, які домагаються статусу біженця, безпосередньо в їхні держави походження.
Жорстке видворення мігрантів зі США стало однією з ключових ознак другого терміну Трампа. Його кампанія має чимало спільного з воєнною операцією в окремих містах: облави змусили іммігрантські громади ховатися, тоді як їхні сусіди дедалі частіше демонструють непокору. Навіть деякі традиційні союзники Трампа висловлюють занепокоєння, що такі дії виглядають надмірно агресивними.
Попри це, адміністрація Трампа, схоже, налаштована подвоїти ставки: зокрема, 14 січня з центру утримання в Луїзіані до Камеруну відправили щонайменше дев’ятьох шукачів притулку в кайданках. Щонайменше вісім із них мали судові приписи, які захищали їх від видворення зі США під час розгляду їхніх справ. Виглядає так, що це був перший рейс, який перевіз мігрантів із території США до цієї західноафриканської країни.
Там, за даними інтерв’ю Times, двоє з дев’яти прийняли вимогу повернутися до своїх держав, вважаючи, що вони не мають права отримати притулок у Камеруні. Дехто перебуває в такій підвішеній ізоляції вже понад рік і не знав кінцевого пункту призначення, доки їх не закували та не посадили на рейси зі США. Жоден із них, як повідомили Times їхні адвокати, не мав історії насильницьких злочинів. Натомість вони боялися помсти через відмову вступати до армії або через ЛГБТК-ідентичність.
Щороку у світі кількість біженців перевищує мільйон людей, але менше 5% успішно отримують притулок через Організацію Об’єднаних Націй.
Роль Камеруну в мережі американських «позапротокольних» пунктів депортації — нове викриття, але ця країна не єдина. Пункти в Екваторіальній Гвінеї та Гані слугували місцями пересадки для шукачів притулку — багатьох із них, попри судові гарантії в США під час проходження процедур, повертають у країни походження проти їхньої волі. Це лише частина суворої системи, якою Трамп сигналізує потенційним біженцям шукати порятунку в іншому місці.
