Удруге в історії Ісламської Республіки іранське теократичне керівництво обрало Верховним лідером представника родини Хаменеї, призначивши Моджтабу Хоссейні Хаменеї наступником його батька, який загинув у ізраїльських авіаударах 28 лютого.
Хаменеї, 56 років, є другим сином Алі Хаменеї, котрий очолював Ісламську Республіку 36 із 47 років її існування після того, як змінив першого керманича — Рухоллу Хомейні. Дружина Моджтаби та, за повідомленнями, одна з його дітей також загинули в перший день спільної американо-ізраїльської війни. Він ніколи раніше не обіймав офіційних посад, однак мав репутацію впливового “сірого кардинала” і людини, що роками вибудовувала шлях до спадкування посади, яка майже не обмежена жодними стримуваннями чи противагами.
«Понад 20 років тому, коли вперше поповзли чутки, що Моджтаба прагне одного дня замінити батька, я з жахом спостерігав, як з року в рік складалися необхідні елементи того, що можна назвати лише спадковою передачею влади», — сказав один політичний активіст, який відмовився назватися через страх помсти.
Цей крок водночас став демонстрацією непокори нападникам Ірану, які, схоже, націлені на зміну режиму. 3 березня Ізраїль бомбив будівлю, де 88 кліриків, відомих як Асамблея експертів, мали зібратися для вибору наступника. А президент Дональд Трамп, який назвав старшого Хаменеї «однією з найзліших людей в історії», уже заявляв, що молодший Хаменеї є «неприйнятним».
«Йому доведеться отримати схвалення від нас», — сказав Трамп ABC News у неділю, за кілька годин після появи новин про призначення. «Якщо він не отримає схвалення від нас, він довго не протримається. Ми хочемо переконатися, що нам не доведеться повертатися до цього кожні 10 років, коли у вас немає президента, як я, який не збирається цього робити».
Про вибір оголосили іранцям через SMS, а сам Моджтаба Хаменеї давно має серед них репутацію людини, пов’язаної з інтригами та боротьбою за вплив.
Коли у 2005 році Махмуд Ахмадінежад — тоді майже невідомий мер Тегерана — несподівано дістався президентства, вважалося, що саме Моджтаба Хаменеї організував підтримку його кандидатури з боку Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та воєнізованого формування «Басідж».
З плином років, за спокійною ширмою навчання й викладання в семінарії у священному місті Кум, накопичувалися нові твердження та чутки про зростання впливу Моджтаби. Спільним мотивом було те, що молодший Хаменеї мав таку саму близьку опору, яку його батько підтримував із Революційною гвардією — силою, чиї економічні, політичні та військові важелі опинилися під загрозою через масовані удари США та Ізраїлю останнього тижня.
У неділю КВІР оприлюднив заяву, в якій пообіцяв «глибоку повагу, повну лояльність та абсолютну покору».
«Вартові воюють не лише за проксі-групи чи ракети — вони борються за власне виживання», — сказав інший аналітик із Тегерана, який говорив на умовах анонімності. «Картель, який вони створили — восьминіг із щупальцями майже в кожному сегменті іранського суспільства, від економіки до медіа й релігії — скував усіх інших акторів і фракції в межах Ісламської Республіки».
«Багато з цих фракцій майже відкрито закликають до обмеження, а то й розпуску Вартових. Якщо будь-хто з таких сил стане новим лідером, дні Вартових будуть пораховані», — додав він.
Атаки на Іран могли розчистити шлях піднесенню Моджтаби, але водночас майже не залишають йому простору, щоб змінити курс країни. Натомість війна посилила «революційну» ідеологію, яка представляє Іран як глобального опонента західної гегемонії, а також дала новому лідерові особистий мотив для ворожості до США.
«Якщо раніше й існувала бодай мінімальна ймовірність, що Моджтаба Хаменеї поведе країну шляхом масштабних реформ — на кшталт ініціатив саудівського спадкоємця Мохаммеда бін Салмана, що передбачали б розрядку з Америкою, — то тепер це неможливо», — сказав аналітик. «Того дня Моджтаба втратив не лише батька — він втратив матір, дружину та дитину. Його переповнює невгасиме бажання помсти, і Вартові це розуміють».
Опір Трампа кандидатурі сина Хаменеї міг навіть підштовхнути його до вершини влади.
«Хоча й раніше було дуже ймовірно, що син Хаменеї замінить його, останніми місяцями зростали спроби інших фракцій вплинути на голосування 88 членів Асамблеї експертів», — сказав активіст. «Але коли Трамп, як ворог номер один для режиму, заявив, що не прийме Моджтабу Хаменеї, стало майже певно, що його оберуть. Будь-кого, хто виступав проти, легко могли звинуватити в тому, що він на боці Америки».
Побоювання, що нового лідера можуть зробити мішенню, також можуть пояснювати нерівний таймінг оголошення — через п’ять днів після перших витоків. Затримка дала змогу поєднати заяву з днем особливого релігійного значення у шиїтському календарі, а також переконатися, що його захищено від ударів, які США та Ізраїль, імовірно, намагатимуться завдати по ньому.
«Забезпечення безпеки нового лідера важливіше навіть за те, як саме його обрали», — заявив Алі Голхакі, жорсткий колумніст, відомий близькістю до силових структур, у дописі в соцмережах.
«Ми [маємо] не допустити продовження нещодавніх гірких подій», — сказав він, маючи на увазі вбивство старшого Хаменеї.
