За останні 48 годин адміністрація Трампа подала разюче різні пояснення, чому вона санкціонувала масштабний військовий удар по Ірану. Пізно у вівторок, коли США закривали посольства та закликали американців залишати регіон через посилення іранських ударів у відповідь, держсекретар Марко Рубіо змушений був знову доводити, що саме стало поштовхом до першої хвилі атак, здійсненої чотири дні тому.
«Ні. Ваше твердження є хибним», — відповів Рубіо репортерові, який переказував його слова з понеділка: тоді він натякав, що час ударів США визначався планами Ізраїлю атакувати Іран, а це могло спровокувати «напад на американські сили». Раніше він застерігав, що без превентивних дій з боку США втрати серед американців могли б бути більшими.
Однак уже у вівторок Трамп фактично переписав версію подій. В Овальному кабінеті Президент відкинув думку, що Ізраїль тиснув на нього. «Якщо вже на те пішло, я, можливо, змусив Ізраїль діяти швидше», — сказав він, додавши, що, на його переконання, першим мав ударити Іран. «На мою думку, вони збиралися атакувати першими… Вони б атакували, якби ми цього не зробили». Того ж дня Рубіо частково відступив від власної попередньої заяви, прямуючи на закриті брифінги перед Конгресом, де, зокрема, обговорювали суперечливі аргументи адміністрації.
Такі розбіжності в меседжах змусили законодавців, союзників і навіть частину прихильників Трампа шукати відповідь, яка саме юридична та стратегічна основа війни, що вже призвела до загибелі шести американських військовослужбовців і сотень інших людей по всьому Близькому Сходу.
Сенатор Ангус Кінг, незалежний від штату Мен, який голосує разом із демократами, сказав TIME у вівторок після брифінгу, що його «стривожили» слова Рубіо. «Наслідок такий, ніби ми делегуємо рішення про те, чи йде ця країна на війну, іншій державі, — заявив він. — Це приголомшливе твердження. Коли я прокинувся в суботу вранці від цієї новини, перше питання було: чому саме зараз? І початкові обґрунтування — ядерна загроза та подібне — усе це ніби відсунули на другий план. Думаю, [Ізраїль] став спусковим гачком, і це неприйнятно».
За американським законодавством президент може застосувати силу без схвалення Конгресу лише у відповідь на прямий та неминучий напад. Натомість удар, спрямований на запобігання майбутній відплаті, спричиненій діями союзника, створює значно менш однозначну правову рамку, і в Конгресі дехто вважає, що Трамп таким чином проігнорував конституційні повноваження законодавців.
Останніми днями посадовці адміністрації також посилалися на прогрес Ірану в ядерних можливостях, виробництві балістичних ракет і ризик того, що незабаром він отримає здатність завдавати ударів на великі відстані. Сам Трамп раніше стверджував, що Іран «скоро» зможе напряму загрожувати США, попри оцінки американської розвідки, які ставили під сумнів такі сценарії. У передбаченому законом повідомленні до Конгресу, надісланому у вівторок, Трамп запропонував ще одну інтерпретацію: удари були потрібні, щоб захистити територію країни й американські сили, просунути національні інтереси та діяти в межах «колективної самооборони» регіональних союзників, зокрема Ізраїлю.
У підсумку адміністрація менш ніж за 10 днів озвучила кілька, часом взаємовиключних, концепцій неминучої загрози. Конгрес готується голосувати за резолюції щодо повноважень у воєнний час у обох палатах — це спроба законодавців повернути собі конституційний контроль над рішеннями про війну. Ініціативи, які навряд чи пройдуть обидві палати, вимагатимуть від адміністрації Трампа припинити бойові дії проти Ірану у визначений строк, якщо законодавці прямо не санкціонують продовження військових операцій.
«Після цього я ще більше переконаний, що це буде безстроково й назавжди», — сказав журналістам, виходячи з брифінгу, сенатор Кріс Мерфі, демократ від Коннектикуту. «Нам у тій кімнаті заявили, що загине ще більше американців, що вони не зможуть зупинити ці дрони. Нам потрібні дебати в Сенаті США щодо дозволу на застосування сили».
Законодавці обох партій, які були на брифінгу, дали зрозуміти, що інтенсивність спільних американсько-ізраїльських операцій в Ірані найближчими днями зростатиме, повторивши сигнал, який Рубіо озвучив журналістам перед початком. «Ви справді почнете бачити зміну масштабу та різке посилення цих ударів, адже дві найпотужніші у світі авіації розбиратимуть цей терористичний режим», — сказав Рубіо.
Цей меседж налякав багатьох демократів після виходу з брифінгу, зокрема сенатора Річарда Блюменталя з Коннектикуту, який заявив, що вважає ймовірним швидке відправлення американських сухопутних підрозділів за кордон. «Я боїться більше, ніж будь-коли після цього брифінгу, що ми можемо дійти до “чобіт на землі”», — сказав Блюменталь.
Сенатор Джош Гоулі, республіканець із Міссурі, який раніше підтримував резолюцію про воєнні повноваження, але згодом змінив голос, зауважив, що для відправлення військ в Іран потрібне схвалення Конгресу, і що частина республіканців може не підтримати такий крок. «Мені важко уявити сценарій, за якого я б це зробив, — сказав він. — Одна з речей, яку я виніс звідси: це масштабна операція, і вона дуже швидко змінюється».
