У 50 років більшість людей уже думають про те, як сповільнитися; натомість Кетрін Брікен вирішила почати заново. Засновниця з Маямі перетворила побічну справу — формування кульок тіста для печива у гаражі за допомогою ложки для морозива — на Doughlicious, багатомільйонний бренд солодких снеків, що щотижня виробляє понад мільйон шматочків cookie dough і gelato.
Її шлях до цього був зовсім не прямим. Брікен каже, що була “одержима їжею” задовго до Doughlicious — готувала з мамою, працювала на касі в Publix — але на початку кар’єри обрала корпоративну Америку: спершу як Legislative Correspondent на Капітолійському пагорбі, потім у сфері політики охорони здоров’я разом із сенатором, а згодом стала лобісткою в Health Insurance Association of America.
Перший досвід підприємництва прийшов після вагітності двійнею, а невдовзі — ще однією дитиною. Із трьома дітьми до 3 років Брікен зрозуміла, що їй потрібна робота, яку можна поєднувати зі сном малюків. “Саме так я почала робити декоративні торти й печиво,” — розповідає вона Fortune. “Вони мали бути красивими, але й неймовірно смачними та, звісно, більш корисними.”
“Це було непросто. Пам’ятаю, як бралася за кейтеринг, пекла печиво і не лягала спати до 4 ранку, а вже о 7 піднімалася, щоб бути мамою.”
Коли сім’я переїхала до Лондона у 2008 році, Брікен раптом усвідомила: у британців є biscuits — але немає м’яких, тягучих американських cookies і сирого тіста для печива, з якими вона виросла. Так майже випадково вона натрапила на нішу на новому ринку.
На початку вона робила все сама. “Я працювала по 20 годин на добу, щоб це все запрацювало, коли ми масштабувалися,” — каже вона. Вона так міцно й безперервно тримала миски для змішування, що повністю зруйнувала хрящ у суглобі великого пальця й зрештою потребувала операції та повної заміни. А потім у червні 2019 року вона намацала ущільнення. Рак молочної залози 1 стадії. За цим була лампектомія, потім курси променевої терапії — і все це паралельно з управлінням компанією.
“Мати фокус на кшталт Doughlicious було справжнім благословенням,” — додає вона. “Це відволікало мене від раку й болю, бо я знала: у мене ще стільки справ…. У мене не було часу сумувати й зациклюватися на собі.”
Вона вже п’ять років у ремісії. А компанія, яку вона не припиняла будувати попри операцію, опромінення та відновлення, щедро винагородила цю витримку. Сьогодні Doughlicious представлений у тисячах магазинів, зокрема в Tesco, Morrisons, Whole Foods Market та Ocado по всій Великій Британії, а також у Target і Whole Foods у США — із присутністю від Австралії та Франції до Саудівської Аравії й Швейцарії. І жінка, яка колись сама змішувала, формувала, пакувала й відправляла кожне замовлення, тепер керує командою з 50 людей, що забезпечує цей масштаб.
Серія Fortune’s, The Good Life, показує, як лідери нового покоління витрачають час і гроші поза роботою.
Робота на рівні C-suite — це постійний тиск, довгі години, обов’язки перед радою директорів і пильна увага. Та яким є життя топкерівника, коли робочий день закінчується? Ось що вона нам розповіла.
Фінанси й особисті витрати
Яка інвестиція була для вас найкращою?
52-річний міксер Hobart. Він коштував мені £1,200, але справлявся з роботою та мав потужніший мотор, ніж будь-які нові моделі.
А найгірша?
Директор з маркетингу, який багато обіцяв і нічого не зробив.
Як ви живете: розкішні апартаменти в центрі чи просторий будинок у передмісті?
Міське життя в Лондоні. Мені подобається вигулювати собак і брати ранкову каву в місцевій кав’ярні, яка також продає Doughlicious. У передмісті я гублюся!
Що у вашому гаманці?
£20, водійські права і 4 кредитні картки. Ці £20 — на екстрені випадки, але готівкою я майже не користуюся.
Ви інвестуєте в акції?
Наразі я інвестую лише в Doughlicious. Мені потрібно тримати фокус.
Яку пораду щодо особистих фінансів ви дали б собі у 20 років?
Завжди майте медичне страхування. У США я дала йому “впасти” на 2 дні на вихідних, захворіла на тонзиліт і мене довелося госпіталізувати. Я вийшла зі рахунком на $12,000.
Без якої підписки ви не уявляєте життя?
Я обожнюю журнал Bon Appetit Magazine. Я підписана на Bon Appétit з 1990 року. Це не лише про їжу — це про дослідження, експерименти та задоволення від кухні, і він був зі мною в усьому — від моїх перших кулінарних провалів до створення Doughlicious.
Які ваші найсмішніші регулярні витрати?
Я вступила до кількох соціальних клубів і залишилася там, бо люблю ходити танцювати, коли знаходжу час.
Щоденний ритм і звички
Як ви отримуєте свою щоденну порцію кави?
Одна кава на день — зранку, відразу під час вигулу собак. Я люблю дуже гарячий лате на незбираному молоці та з додатковим шотом еспресо.
Скільки разів на тиждень ви їсте поза домом і як часто готуєте вдома?
Зазвичай половину разів їмо поза домом, а половину — готуємо вдома. Доставка — це те, що мені складно відтворити самій, тому беремо суші, фо або трюфельну піцу.
Як ви розвантажуєтеся після керівної роботи?
Мені допомагає прогулянка з собаками після роботи. Це дає час подумати про день і водночас отримати трохи руху. Від сидячої роботи я втомлююся, тож мені корисно порухатися після довгого дня. Хотілося б мати час на повноцінні фітнес-заняття, але поки це доведеться відкласти.
Яке ваше бачення балансу між роботою та життям на найвищому рівні?
Я намагаюся тримати баланс, але це дуже складно. У будні відключатися особливо важко, тому я стараюся від’єднуватися хоча б один день на вихідних. У будні зазвичай починаю о 6:40 ранку з листів, потім вигулюю собак із кавою, доїжджаю до офісу приблизно о 8:30 і йду звідти між 7:30 та 8 вечора.
Винагороди
Чи є у вас улюблені технологічні гаджети?
Я люблю свій iphone. Я щойно оновилася з iPhone 13 до 17 і я в захваті від камери та всіх її можливостей.
Як ви тішите себе, коли отримуєте підвищення?
Я засновниця, і ми досі дуже “скромні” в ресурсах, тож я не “підвищую” себе. Для мене підвищення — це коли впізнаваність бренду зростає в усьому світі.
Скільки днів відпустки на рік ви берете?
Я рідко беру відпустку. Ми їдемо на тиждень влітку, але я працюю рано-вранці, а потім беру пару годин вдень. Бути засновницею — це відповідальність 24/7.
Візьміть нас із собою у відпустку: куди ви їздили цього року?
Цього року ми були у шести штатах США по роботі, а потім у Франції та Італії — на вікенд-відпочинок.
Ця історія спочатку була опублікована на Fortune.com
