Очікується, що державний борг США й надалі стрімко зростатиме у найближчі десятиліття — не стільки через можливі надмірності майбутніх законодавців (хоча це теж не виключено), скільки тому, що відсоткові платежі за минулі запозичення дедалі більше домінуватимуть у видатках.
Американці отримали чергове підтвердження цього прогнозу, коли США цього тижня перетнули похмурий бюджетний рубіж: дані за перший квартал засвідчили, що борг тепер більший за економіку.
Станом на 31 березня борг, що перебуває у власності публіки, сягнув $31,27 трлн, тоді як номінальний ВВП за попередні 12 місяців оцінювався приблизно у $31,22 трлн, що підняло співвідношення борг/ВВП до 100,2%.
«Суверенний борг США досяг рівнів, коли витрати на обслуговування відсотків стають ключовим чинником дефіциту. У режимі “фіскального домінування” можливості ФРС різко підвищувати ставки для стримування інфляції обмежені, адже це загрожує фіскальною або фінансовою кризою», — зазначили аналітики Deutsche Bank у записці в четвер, додавши, що такі умови часто підштовхують до вищої інфляції на довший час.
Федеральні бюджетні дефіцити вже рухаються до понад $2 трлн у цьому фінансовому році, збільшуючи гору боргу, тоді як лише відсоткові виплати прямують до $1 трлн.
За оцінками Бюджетного управління Конгресу, до 2036 року відсоткові витрати злетять до $2,1 трлн, а борг, що утримується публікою, роздується до 120% ВВП.
У попередньому аналізі Deutsche Bank наголошувалося, що CBO виходить із припущення: первинний дефіцит — різниця між доходами та видатками без урахування відсотків за боргом — упродовж наступного десятиліття й далі залишатиметься відносно стабільним на рівні близько 2% ВВП.
Такого погляду дотримуються навіть попри те, що витрати на Social Security та Medicare зростатимуть через збільшення кількості бебі-бумерів, які виходять на пенсію.
Однак із урахуванням відсоткових платежів загальний дефіцит поступово розширюватиметься: від приблизно 6% ВВП нині до майже 10% у середині 2050-х.
Аналітики зазначали в лютому, що історично різниця між первинним і загальним дефіцитами була невеликою, але почала зростати після COVID — коли масштабні витрати роздули дефіцит, а висока інфляція змусила Федеральну резервну систему агресивно підвищувати ставки.
Прогноз CBO також передбачає, що відсоткові ставки та зростання номінального ВВП загалом залишатимуться стабільними, тобто майбутній стрибок боргу не пояснюється ані суттєво дорожчим фінансуванням, ані сповільненням економіки.
«Ці припущення, звісно, можуть виявитися хибними в будь-який бік», — зазначили у Deutsche Bank. «Але навіть якщо вони справдяться, очевидно, що сам масштаб накопиченого боргового портфеля стає набагато вагомішим рушієм дефіцитів, ніж на початку цього десятиліття. У результаті майбутні адміністрації США можуть дедалі частіше зіштовхуватися з тим, що фіскальна політика обмежується не готовністю тримати первинні дефіцити, а потребою керувати борговим запасом, щоб реалізовувати ширші бюджетні цілі».
Відтоді бюджетні амбіції стали ще масштабнішими. Війна проти Ірану серйозно виснажила запаси найдорожчих боєприпасів в арсеналі США, що вимагатиме дорогого поповнення.
Адміністрація Трампа також прагне збільшити бюджет Пентагону майже наполовину — до $1,5 трлн на рік, розглядаючи трансформацію оборонно-промислової бази для виробництва більших обсягів і більш сучасних озброєнь.
Однак джерела повідомляли The Washington Post раніше цього року, що керівник бюджетного управління Білого дому Рассел Вут серед критиків ідеї додати Пентагону ще $500 млрд, застерігаючи щодо впливу на федеральний дефіцит.
Його небажання бачити подальше розширення дефіциту через збільшення військового рахунку підкреслює явище, яке описував історик Нілл Фергюсон: будь-яка велика держава, що витрачає на обслуговування боргу більше, ніж на оборону, ризикує перестати бути великою державою.
«Це тому, що борговий тягар відтягує на себе дефіцитні ресурси, зменшуючи те, що доступно для національної безпеки, і роблячи державу дедалі вразливішою до військових викликів», — писав він.
Фактично США досягли цього порогу у 2024 році й надалі відповідають умовам “закону Фергюсона”. Звісно, збільшення оборонних видатків до $1,5 трлн тимчасово повернуло б бюджет Пентагону вище за витрати на обслуговування боргу — але лише ненадовго. Навіть без додаткових військових витрат відсоткові платежі, як очікується, перевищать $2 трлн у наступному десятилітті.
Стриманий прогноз CBO може бути навіть дещо оптимістичним. Хоча у довгостроковій перспективі він передбачає загалом стабільні ставки та зростання ВВП, у 2030-х є роки, коли вартість запозичень обженe економіку.
«Пізніше цього десятиліття, за базовим сценарієм CBO, середня ставка відсотка за всім федеральним боргом перевищить номінальне економічне зростання, що може означати початок боргової спіралі», — заявляв у лютому Комітет за відповідальний федеральний бюджет.
This story was originally featured on Fortune.com
