Ормузька протока знову опинилася в центрі світової енергетичної уваги після того, як у вихідні США та Ізраїль розпочали бомбардування Ірану.
У відповідь режимний Корпус вартових ісламської революції запустив ракети по суднах поблизу цього ключового вузького проходу світової енерготоргівлі, фактично зупинивши там судноплавство.
Хоча Іран поки не вдався до жорсткіших кроків, які могли б перекрити протоку, провідні судноплавні компанії з обережності її оминають, що підштовхує ціни на нафту вгору.
За даними U.S. Energy Information Administration, через протоку щодня проходить у середньому 20 млн барелів нафти — це близько 20% світового споживання рідких нафтопродуктів і приблизно чверть загальної морської торгівлі нафтою у світі.
Окрім нафти, через Ормузьку протоку проходить також близько однієї п’ятої світової торгівлі зрідженим природним газом, переважно з Катару, зазначає EIA.
З огляду на критичну роль у глобальній енергетиці, перекриття протоки спричинило б масштабні потрясіння на ринках. Аналітики оцінювали, що це здатне підняти ціну на нафту до $100 за барель.
Будь-яке перекриття може включати застосування мін, патрульних катерів, авіації, крилатих ракет і дизельних підводних човнів. Хоча ВМС США розгорнули в регіоні значні сили, розмінування та відновлення проходу може тривати тижні або навіть місяці.
Водночас існують альтернативні маршрути, здатні частково пом’якшити наслідки можливого перекриття.
Так, державний енергетичний гігант Saudi Aramco експлуатує нафтопровід, який іде зі сходу на захід від нафтопереробного центру Абкайк біля Перської затоки до порту Янбу на Червоному морі, повідомляє EIA.
Об’єднані Арабські Емірати мають інший трубопровід, що обходить Ормузьку протоку, з’єднуючи наземні родовища з експортним терміналом Фуджейра в Оманській затоці.
EIA оцінює, що саудівський та еміратський трубопроводи разом можуть перенаправити до 2,6 млн барелів на добу в обхід Ормузької протоки.
Для порівняння: у 2024 році Саудівська Аравія експортувала через протоку 5,5 млн барелів на добу сирої нафти та конденсату.
Іран також має трубопровід і експортний термінал в Оманській затоці, які дозволяють обійти Ормузьку протоку. Проєктна пропускна спроможність становить близько 300 тис. барелів на добу, але фактичне використання було значно нижчим. Улітку 2024 року Іран відвантажував через цей альтернативний маршрут менше ніж 70 тис. барелів на добу і припинив завантаження після вересня 2024 року, за даними EIA.
Натомість основна частина іранського експорту нафти — у середньому близько 1,9 млн барелів на добу в грудні — проходить саме через Ормузьку протоку.
Багато експертів вважають, що повне перекриття протоки Іраном малоймовірне, адже це паралізувало б його власну економіку та спровокувало б потенційно катастрофічну відповідь США.
У колонці в журналі Foreign Affairs минулого червня Кеннет Поллак — колишній військовий аналітик ЦРУ з питань Перської затоки та ексдиректор із питань Перської затоки в Раді національної безпеки — зазначав, що перекриття протоки швидко перетворить Іран із «симпатичної жертви на небезпечного ворога в очах більшості інших країн», а західні держави й, можливо, навіть Китай застосують силу, щоб відкрити прохід, прогнозував він.
Раніша версія цієї історії виходила 23 червня 2025 року.
Ця історія спочатку була опублікована на Fortune.com
