Коли професор Браунського університету Роберто Серрано навесні змінив формат свого проміжного іспиту, він думав насамперед про психічний стан студентів, а не про можливе шахрайство. Двох із них було підстрелено, серед них — Елла Кук, молода жінка, яка сиділа в його кабінеті лише за кілька днів до масового вбивства 13 грудня в Браунському університеті і просила його стати її академічним наставником.
«У нас була дуже приємна розмова», — пригадував Серрано в інтерв’ю Fortune. «Вона була чудовою молодою людиною, сповненою енергії й ідей. Уявіть мій шок, коли за кілька днів після тієї розмови оприлюднили імена двох загиблих, і я побачив, що одна з них — це вона».
У стані скорботи Серрано ухвалив рішення, якого не приймав за 34 роки роботи в Брауні: для свого курсу ECON 1170 — поглибленого бакалаврського предмета з математичної економіки — він призначив домашній, із забороною користуватися підручниками, midterm. Його метою було зняти напругу від аудиторного тестування на кампусі, куди, за його словами, чимало студентів усе ще боялися повертатися через травму. Двоє його студентів були серед дев’яти поранених під час нападу; вони тижнями боролися за життя і обидва вижили.
Натомість замість вдячності Серрано зіткнувся з найбільшим відомим випадком масового шахрайства за участю ШІ в Лізі плюща — як раніше повідомляло El Pais.
Масове списування: як ШІ змінив правила гри
Із 86 студентів, які складали іспит 5 березня, 40 отримали ідеальні 100 балів. Середній результат групи становив 96, тоді як у попередні роки середнє трималося в межах 65–80 — і цього разу екзамен був навмисно складнішим. «Колись перевага домашніх іспитів була в тому, що ми, викладачі, могли трохи сильніше кинути виклик студентам і підштовхнути їх на вищий рівень», — пояснив Серрано. «Те, що іспит був складніший, а розподіл оцінок такий, зробило абсолютно очевидним: сталося щось дуже незвичне».
Підказкою для Серрано стала, за його словами, відповідь, яка була надто «розумною». «Деякі фрагменти відповідей містили нетипові пасажі, що збігалися з результатами після прогону запитань через ChatGPT», — сказав він. Асистенти перевірили завдання через ChatGPT і побачили показовий збіг: ШІ згенерував заплутане міркування для задачі, яка має значно простіший і елегантніший доказ, і саме ця заплутана логіка повторювалася в десятках робіт. «Цей розподіл показав, що щось серйозно пішло не так», — сказав він, назвавши ситуацію «абсолютно смішною».
Втім, за словами Серрано, він вирішив дати студентам шанс: midterm він не анулював, але попередив, що фінальний іспит буде очним. Якщо розподіл оцінок фіналу не буде приблизно відповідати midterm, зарахують лише фінальний.
Повернувшись на заняття після перевірки, Серрано прямо озвучив студентам, що саме він виявив. «Якщо ви робите так — просто натискаєте кнопку й просите ШІ-агента виконати роботу за вас — ви демонструєте власну повну нерелевантність. Тож моє питання: навіщо ви тут? Навіщо вам університет, якщо ви відмовляєтеся вчитися, відмовляєтеся працювати, відмовляєтеся докладати потрібних зусиль для розвитку критичного мислення?»
«Якщо все, що ви робите, — це натискання кнопки, щоб машина зробила це за вас, то ви думаєте, вам для цього потрібен диплом Brown?»
На запитання про першу реакцію студентів Серрано відповів одним словом: «тиша». Він припустив, що більшість порушників навіть не була в аудиторії: «Я думаю, більшість тих, хто списував, відверто кажучи, на заняття не прийшли». Наприкінці він нагадав про кодекс честі. «Ви ж усі це підписали, так? На жаль, ось і ціна вашого підпису».
Після цієї промови 27 студентів відрахувалися з курсу; 22 з них мали 100 балів за домашній midterm.
Коли настав час фіналу, на очний іспит прийшли лише 59 людей, і 19 провалили його. Середній бал обвалився до 48 зі 100 — найнижчий показник за всю історію курсу. «Емпіричні докази шахрайства — приголомшливі», — сказав Серрано. «Якщо скласти всі ці дані та порівняти розподіли двох іспитів, усе стає абсолютно очевидним».
Зібравши докази, Серрано передав їх декану коледжу та провосту Брауна. Спершу, за його словами, відповіді не було. Лише після того, як він ескалував справу до Комітету з академічного кодексу, йому надійшла записка, де інцидент назвали «сигналом тривоги». Провост, каже він, зберігає повне мовчання й досі.
Професор з теорії ігор пояснює, як працює теорія ігор у реальному житті
Серрано обіймає іменну посаду — Harrison S. Kravis University Professorship in Economics — одну з найпрестижніших відзнак, які може надати університет. Він також є редактором Games and Economic Behavior, провідного журналу в галузі, що вивчає економіку ризику, невизначеності та інформації — її часто називають «теорією ігор», і саме вона описує ситуації на кшталт стимулів до списування.
Серрано має понад 6 100 цитувань у Google Scholar і є автором двох широко вживаних підручників, зокрема того, який використовує економічний департамент Брауна. Він — фелоу престижних академічних товариств і навіть отримав Премію короля Іспанії з економіки у 2024 році.
Як фахівець із теорії ігор він дивиться на нинішню реальність і впадає у відчай. «Я дуже розчарований», — сказав Серрано Fortune. «Мені здається, прихід ШІ став для всіх нас цунамі. Він застав усіх зненацька. Але, на мій скромний погляд, найгірше лікування цієї проблеми — мовчання».
Серрано, який осліп у 17 років, здобув PhD у Гарварді й провів у Брауні понад три десятиліття, визнав: ШІ розвивався так швидко, що інституції просто не встигали виробити відповідь. Brown досі не відповів на запити Fortune щодо коментаря.
Однак, каже Серрано, це проблема не лише Брауна. Він послався на нещодавнє есе у New York Times, де описувалася поширена культура списування з ШІ серед однолітків у Стенфорді: студенти елітних університетів нібито прийшли не за знаннями, а за «корочкою». «У цьому дуже наївному аналізі вони пропускають одну річ, — сказав Серрано, — ярлик Brown працює певний час. Але якщо Brown і далі випускатиме посередніх студентів, які не хочуть учитися, ринок рано чи пізно зрозуміє, що бренд Brown уже не такий, як раніше».
Ширша траєкторія, попереджає він, веде до темнішого сценарію. «Якщо працівники просто натискатимуть кнопку, щоб ШІ-агент робив роботу замість них, це вписує світ, у якому людство обрало стати ідіотами», — сказав він. «Ми перестаємо думати».
Brown тут не виняток. Факультет Прінстона у травні проголосував за завершення 133-річної традиції не наглядових іспитів за кодексом честі, запровадивши обов’язкових прокторів у кожній аудиторії з 1 липня — найсуттєвішу зміну правил із часу, коли студенти вперше клопотали про них у 1893 році. Як Fortune повідомляв у травні, 57% студентів коледжів США зараз заявляють, що користуються інструментами ШІ у навчанні щотижня. Окремий аналіз Fortune показав, що ШІ спричиняє вимірювану когнітивну атрофію серед учнів, а педагоги попереджають про «велике роз’єднання» здатності самостійно міркувати. І лише минулого тижня 47% опитаних випускників Гарварду зізналися у списуванні.
На наступний навчальний рік Серрано вже запровадив зміни. Щотижневі домашні завдання матимуть нульову вагу в підсумковій оцінці, адже їх легко виконати за допомогою ШІ. Домашніх іспитів більше не буде — назавжди. «На жаль, ідея take-home іспиту залишилася в минулому», — сказав він. «Студентам надто просто піддатися спокусі».
«Я впевнений, що існують доречні способи використання ШІ: він може стати дуже корисним інструментом для студентів і допомагати навчанню», — зазначив він. «Але ми маємо чітко усвідомлювати ризики для академічної доброчесності — це цінність, від якої ми не можемо відмовитися».
Для Серрано фінальна думка — не про іспити й не про графіки оцінок. Вона про те, яких людей формують університети. «Нам потрібно встановити необхідні запобіжники — і якщо вони не спрацюють, бути готовими застосовувати наслідки», — сказав він. «Але це ширше за академію». «Якщо ми більше не захищаємо правду, порядність і чесність, — сказав Серрано, — то яку довіру ми матимемо як академіки?»
This story was originally featured on Fortune.com
