Енергетична криза вже розхитує російську економіку, і на тлі рекордних боргів домогосподарств та бізнесу країна може наблизитися до банківської турбулентності.
Як випливає з європейського розвідувального звіту, побаченого Reuters, Кремль дедалі більше спирався на банки, щоб «підживлювати» економіку значними обсягами ліквідності, тоді як державний бюджет відчуває зростаючий тиск через війну Володимира Путіна проти України.
Державні програми навіть заохочували мільйони росіян одночасно оформлювати три й більше кредитів. Та нині кредитори стають уразливими через стрімке накопичення боргу й погіршення якості портфелів, а споживачі не витримують навантаження високої інфляції.
У червневому звіті, підготовленому на тлі розгляду ЄС чергового пакета санкцій проти Росії, оцінено, що 10% корпоративних кредитів можуть не бути повернуті, що різко більше, ніж у 2024 році, а до 15% роздрібних позик у деяких провідних банках можуть стати проблемними.
Крім того, торік кількість росіян, які оголосили банкрутство, зросла майже на третину й перевищила 500 000. Водночас масштаби негараздів частково маскують державні кредитні програми, реструктуризації позик і різні форми допомоги з боку влади.
«Ця ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечний стан, що його може спровокувати економічний шок, наприклад амбітний пакет санкцій проти банків…»,— йдеться у звіті, як передає Reuters.
Погіршення в фінансовому секторі Росії перегукується з тим, що відбувається на фронті. Нові українські тактики й дрони зупинили просування РФ, підняли втрати вище рівня поповнення та істотно пошкодили нафтопереробну інфраструктуру країни.
Удари по російських НПЗ спричинили гострий дефіцит пального по країні. Тим часом нижчі ціни на нафту та атаки України на експортні потоки урізали енергетичні доходи Кремля.
У результаті дефіцит федерального бюджету Росії до кінця травня роздувся до 6 трлн рублів ($83 млрд) — більш ніж удвічі вище рівня 2025 року — і вже перевищив 3,8 трлн рублів, які прогнозувалися на весь поточний рік.
Щоб закрити розрив, влада активно витрачає резерви суверенного фонду добробуту, однак цей ресурс майже вичерпано.
Оскільки інших джерел фінансування війни проти України залишається небагато, Кремль може звернути увагу на заощадження звичайних громадян.
Мінфін готує законодавчі зміни, які потенційно дозволять отримати доступ до $40 млрд пенсійних накопичень, що зберігаються у приватно керованих фондах.
Аналогічно, лідер КПРФ нещодавно заявив у парламенті, що 130 трлн рублів на банківських рахунках слід «мобілізувати», аби зменшити економічні та бюджетні проблеми країни.
Подібні заяви викликали нервозність у російському бізнес-середовищі, яке й так живе під тиском високих ставок та масштабних західних санкцій.
«Уряд може спробувати забрати гроші будь-якими способами»,— сказав Washington Post один із московських керівників. «Усі думають, як вивести гроші й поїхати».
Попередження щодо фінансової стійкості РФ накопичуються вже кілька місяців. Торік у червні російські банки повідомляли про можливу боргову кризу на тлі того, як високі відсоткові ставки підривають здатність позичальників обслуговувати кредити. Того ж місяця керівник Російського союзу промисловців і підприємців попереджав, що багато компаній перебувають у «переддефолтному» стані.
Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування — російський аналітичний центр із державною підтримкою — у грудні заявляв, що країна може зіткнутися з банківською кризою вже до жовтня, якщо проблеми з кредитами поглибляться, а вкладники почнуть забирати депозити.
На початку цього року російські чиновники повідомляли Путіну, що фінансова криза може вдарити вже влітку через розкручування інфляції. Зокрема, за російською статистикою, обсяг неплатежів за комерційними векселями у січні сягнув $109 млрд.
А в травні джерела повідомили російському виданню Izvestia, що майже 25% ринку облігацій нині під ризиком дефолту, адже бізнес, який позичав під низькі ставки, змушений рефінансуватися на значно дорожчих умовах.
За оцінками звіту, обсяг боргу, який потрібно перекредитувати цього року, приблизно удвічі більший, ніж торік, що посилює тиск на грошові потоки та загострює конкуренцію за ліквідність; при цьому одне з джерел назвало проблему дефолтів системною тенденцією.
Ця історія спершу вийшла на Fortune.com
