Генеральний директор Exxon Mobil Даррен Вудс заявив, що ціни на сиру нафту та пальне, ймовірно, продовжать рух угору у найближчі тижні, якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою. І Exxon, і Chevron очікують відчутного зростання прибутків у поточному другому кварталі завдяки підвищеним цінам, навіть попри те, що частина їхніх операцій на Близькому Сході все ще порушена.
1 травня Exxon і Chevron оприлюднили результати за перший квартал, які перевищили прогнози ринку, однак їхній чистий прибуток суттєво просів у річному вимірі. На це вплинули нижчі ціни на нафту на початку року, невдало підібрані фінансові хеджі, а також операційні проблеми на Близькому Сході та в інших регіонах. Зокрема, Chevron довелося оговтуватися після великої пожежі в січні на її масштабних об’єктах у Казахстані.
Вудс наголосив, що навіть ціни на нафту вище $100 за барель не відображають масштабу того, що він назвав історично безпрецедентним збоєм: майже 20% світових потоків нафти та скрапленого природного газу (LNG) через Ормузьку протоку були порушені через війну в Ірані.
«Якщо подивитися на безпрецедентне скорочення світових поставок нафти й природного газу, ринок ще не відчув повний ефект»,— сказав Вудс. «Тож, якщо протока залишиться закритою, попереду ще більше».
За його словами, у перший місяць або близько того після початку війни ще надходили значні обсяги морських поставок, що вже були в дорозі, і це тимчасово підтримувало доступність ресурсів. Але тепер ці партії вичерпалися, і комерційні та державні запаси щодня зменшуються, додав Вудс.
Попри заклики Білого дому наростити видобуток, Exxon і Chevron не планують збільшувати бюджети та бурову активність понад уже затверджені плани. Натомість вони підвищують завантаження нафтопереробних заводів і нафтохімічних підприємств—зокрема, переносять заплановані ремонти—щоб використати дефіцит на світовому ринку.
Генеральний директор Chevron Майк Вірт пояснив, що за нинішньої невизначеності війни недоцільно приймати довгострокові рішення щодо значних змін капітальних витрат.
«Зараз зарано робити тверді висновки про те, як зміниться енергосистема в довгій перспективі. Думаю, зміни будуть»,— сказав Вірт. «Але треба подивитися, як розгортатимуться події протягом найближчих тижнів—сподіваюся, не довше».
Вудс також зазначив: навіть після повного відновлення роботи протоки знадобиться приблизно кілька місяців, щоб повернутися до нормальних обсягів перевезень, не враховуючи довших ремонтів на LNG-об’єктах у Катарі, частково належних Exxon.
«Чи закладе ринок премію за ризик, на мою думку, ще питання без відповіді»,— сказав Вудс щодо можливого довшого періоду високих цін. Багато залежить від того, який контроль матиме Іран над протокою після війни та наскільки безперебійною буде її робота після відкриття.
Обидві компанії мають значну присутність на Близькому Сході, але цей регіон формує менш ніж 5% їхніх глобальних операцій. У Exxon порушені нафтопереробка й нафтохімія в Саудівській Аравії, LNG у Катарі, а також видобуток нафти в Об’єднаних Арабських Еміратах. На тлі заяви ОАЕ про вихід з ОПЕК задля збільшення видобутку після війни Вудс сказав, що Exxon координуватиме з ОАЕ свої кроки, щоб наростити активність.
У Chevron, своєю чергою, залишаються порушеними видобуток нафти в Саудівській Аравії та Кувейті, а також нафтохімічні операції в Саудівській Аравії й Катарі. Водночас офшорний видобуток природного газу біля берегів Ізраїлю вже відновив нормальні потоки.
Exxon повідомила про квартальний прибуток $4,18 млрд, що на 46% менше у річному вимірі. Chevron зафіксувала прибуток $2,21 млрд, що на 37% нижче, ніж торік.
Акції Exxon і Chevron 1 травня втратили близько 1%, хоча їхня ринкова капіталізація все ще тримається поблизу історичних максимумів: $635 млрд у Exxon і $380 млрд у Chevron.
Від Пермського басейну до венесуельської нафти
Chevron—єдина американська компанія, яка нині видобуває нафту у Венесуелі, однак Вірт зазначив, що поки не поспішає вкладати туди більше коштів.
Він пояснив, що Chevron робить поступове збільшення видобутку за рахунок наявних грошових потоків, але перед додатковими інвестиціями хоче побачити, як Венесуела й надалі коригуватиме закони та регуляторні реформи. Він визнав, що певний прогрес уже є.
Втім, «питання залишаються»,— додав Вірт. «Нам потрібно побачити подальший прогрес, перш ніж ми спрямуємо більше капіталу».
Exxon, яка пішла з Венесуели після експропріації її активів майже 20 років тому, розглядає можливість повернення, водночас займаючи вичікувальну позицію щодо реформ. За словами Вудса, досвід Exxon із важкими сортами канадських нафтових пісків добре підходить для надважкої й густої венесуельської нафти.
Різниця в підходах Exxon і Chevron помітна в Пермському басейні на заході Техасу, який досі демонструє бум і де компанії посідають перше та друге місця за сукупним видобутком.
Exxon видобуває понад 1,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу в Пермському басейні—своїй найбільшій виробничій базі у світі—та прагне збільшити цей показник до 2,5 млн барелів до 2030 року.
«Ми з самого початку тиснули на газ на повну. Працюємо на максимальній швидкості, на відміну від багатьох конкурентів»,— сказав Вудс, очевидно натякаючи на Chevron.
Chevron довела обсяги в Перміані до понад 1 млн барелів нафтового еквівалента на добу, але тепер обрала стратегію зниження витрат і стабілізації видобутку, щоб перетворити Пермський басейн на ефективнішу машину грошового потоку.
Більші витрати можуть «розмити цей фокус»,— зазначив Вірт.
«Загалом це підхід: рівно й без різких рухів»,— додав він.
This story was originally featured on Fortune.com
