Огляд HP OmniBook Ultra: елегантний, швидкий, але хочеться більшого

HP OmniBook Ultra

MSRP$1,319.00

Score Details

“Без перебільшення, один із найкрасивіших ноутбуків!”

Переваги

• Чіткий 120 Гц OLED екран

• Стабільна автономність

• Швидкодія для щоденних задач

• Тонкий і легкий корпус

• Дуже швидкий SSD

Недоліки

• Слабка графічна продуктивність

• Пам’ять не підлягає оновленню

• Немає сканера відбитків

• Обмежений кут відкриття дисплея

• Дивна читабельність підсвічування клавіатури

Короткий підсумок: що варто знати

HP OmniBook Ultra у багатьох аспектах вийшов напрочуд вдалим. Він тонкий, легкий і справді преміальний, а 3K OLED-дисплей — одна з його ключових переваг. Core Ultra 7 356H без проблем тягне повсякденну роботу, багатозадачність та AI-навантаження, а PCIe Gen5 SSD дійсно дуже швидкий.

Втім, інтегрована графіка — очевидно найслабше місце саме цієї конфігурації. Це не той «Panther Lake»-рівень потужності, який можуть запропонувати старші версії X7 та X9. Але якщо вам потрібен стильний і портативний Windows-ноутбук з розкішним екраном і сильною щоденною продуктивністю, тут є за що його цінувати.

Технічні характеристики HP OmniBook Ultra

У нинішньому світі ноутбуків є дещо кумедне: ми просимо виробників зробити їх тоншими, легшими, швидшими, холоднішими й витривалішими — а потім дивуємося, коли все це запаковують у корпус, що виглядає так, ніби в ньому має бути лише калькулятор і пара олівців. HP OmniBook Ultra — саме з таких.

На перший погляд це преміальний 14-дюймовий ноутбук, який ніби створили, щоб у переговорній кімнаті він непомітно підсилював образ «людини, що працює». Але варто провести з ним час — і OmniBook Ultra показує характер. Тут стоїть Intel Core Ultra 7 356H, 16GB LPDDR5x, 1TB PCIe Gen5 SSD та інтегрована графіка Intel.

Додайте 14-дюймовий 3K OLED сенсорний дисплей із 120 Гц, батарею 70Wh, Wi‑Fi 7 і три порти Thunderbolt 4. Тобто HP вирішила, що «тонкий і легкий» не має означати «будь ласка, не змушуйте мене робити щось складне».

Я користувався саме цією конфігурацією, і позитивних моментів тут чимало. Але ідеальним його теж не назвеш: є нюанси, з яких можна посміятися, а є такі, що змушують зупинитися й спитати HP: «Навіщо так?» Нижче — враження від OmniBook Ultra як від реального ноутбука, а не просто списку характеристик.

Дизайн і ергономіка: преміальність у деталях

Перше, що мене здивувало, — OmniBook Ultra майже не відчувається як звичний 14-дюймовий ноутбук. HP обрала клиноподібний профіль: ближче до переднього краю корпус стає тоншим. Увесь корпус алюмінієвий, а мій екземпляр — у кольорі Silk Sand.

Відтінок стриманий, і це мені подобається: він не кричить «подивіться на мене», натомість дає той самий дорогий і акуратний вигляд, який доречний і на столі, і в кав’ярні, і на зустрічі, де хтось неодмінно запитає: «Це новий MacBook?»

Ні, це не він. І, схоже, саме в цьому задум.

Загальна «мова» дизайну перегукується з тим, до чого ми звикли в преміум-сегменті, але OmniBook Ultra має власну впізнаваність. Краї різкі й поліровані, а площини — матові, з піскоструминною обробкою. HP заявляє, що це кований алюміній, а конструкцію проєктували з прицілом на міцність і мобільність.

Відчуття міцності справді є: немає помітного «скручування», яке лякає, коли береш ноутбук за кут. Кришка відкривається з приємним опором — відчутно, що механізм зроблено не абияк, але й без потреби у двох руках. Габарити 31.11 × 21.56 × 1.07 см, вага — лише 1.27 кг.

Така вага, через яку легко забути, що ноутбук взагалі з тобою.

Саме тут OmniBook Ultra отримує перший великий плюс. Я без проблем носив його із собою й не відчував, що тягну «робочу станцію» в маскуванні ультрабука. Формат 14 дюймів дає нормальну робочу площу, а маса впевнено відправляє його в категорію «кинув у рюкзак — і пішов».

Фініш Silk Sand виявився ще й практичним. Він додає преміальності без глянцю, який миттєво збирає сліди. Так, якщо придивитися, відбитки помітні, але це не той ноутбук, що за 20 хвилин виглядає як «місце злочину».

Панель клавіатури виконана в тому ж стилі, а світлі клавіші додають приємного контрасту. Дизайн загалом чистий: HP не переборщила з логотипами. Зовнішній знак HP стриманий, а напис OmniBook Ultra на підставці під зап’ястя додає трохи характеру, не перетворюючи корпус на рекламу.

Клавіатура тут повнорозмірна та з підсвічуванням, а хід клавіш — доволі комфортний. Я, чесно, отримував задоволення від набору: відгук достатньо пружний, і довгі тексти не перетворюються на «тапання по склу».

Є, щоправда, дивний момент — підсвічування. На моїй версії Silk Sand світлі легенди інколи стають менш читабельними, коли підсвічування ввімкнене. Виходить кумедно: ноутбук ніби допомагає бачити клавіатуру, але одночасно змушує шукати літери.

HP пропонує два рівні підсвітки, але автоматичного режиму немає. Тож я перемикав вручну залежно від освітлення. Не критично, але для такої категорії — дивне рішення.

Тачпад, навпаки, легко хвалити. Це великий haptic touchpad із гладкою, чутливою поверхнею. Жести працюють без сюрпризів, курсор рухається точно. HP не намагалася «перевинайти» тачпад — і це правильний підхід. Також є клавіша Copilot, кнопка вимкнення мікрофона та стандартні функціональні клавіші. Плюс — фізична шторка камери, що я завжди вітаю.

За специфікаціями тут є шторка камери, клавіша mute для мікрофона і підтримка firmware TPM. Безпеку забезпечує 5MP IR-камера з Windows Hello. Тобто вхід по обличчю доступний, і в реальному користуванні це значно зручніше, ніж щоразу вводити PIN.

Хотілося б, щоб HP додала ще й сканер відбитків. У цьому класі та ціні дві біометрії зробили б пристрій більш завершеним.

Порти підібрані розумно: три Thunderbolt 4/USB‑C з до 40Gbps, DisplayPort 2.1 і USB Power Delivery. Плюс комбінований 3.5 мм аудіороз’єм.

Особливо подобається, що USB‑C не «прив’язаний» до одного боку. Для заряджання за столом це помітно зручніше — не доводиться підлаштовувати робоче місце під один-єдиний порт.

Традиційних роз’ємів небагато, але для такої товщини це очікувано. Якщо ви постійно під’єднуєте USB‑A, HDMI чи SD-карти безпосередньо — без док-станції або хаба, скоріше за все, не обійтися.

Для решти користувачів три швидкі USB‑C — це багато гнучкості. Бездротові модулі теж сучасні: Wi‑Fi 7 і Bluetooth 6.0. І ще — звук. HP називає це квадросистемою зі HP Audio Boost, Poly Studio та DTS:X Ultra. У підсумку — справді приємне аудіо для такого тонкого корпусу.

Голоси звучать виразно, музиці вистачає «тіла», і фільми дивитися не нудно. Це не заміна зовнішнім колонкам, звісно, але в мене не виникало бажання одразу вмикати навушники щоразу, коли хотілося щось подивитися.

Підсумовуючи дизайн: тут правильно зроблено майже все ключове. Ноутбук тонкий, легкий, міцний і стриманий, але з тим «залізом», яке реально хочеться мати. Найбільший мій мінус — підсвічування клавіатури. Інше виглядає добре продуманим.

Оцінка дизайну: 9/10

Екран і візуальні враження

Якщо дизайн справляє перше враження, то дисплей змушує тримати ноутбук відкритим. OmniBook Ultra оснащений 14-дюймовим 3K OLED сенсорним екраном із роздільністю 2880 × 1800, форматом 16:10 і підтримкою до 120 Гц.

HP також заявляє 0.2 мс відгуку, 100% DCI‑P3, 500 ніт SDR та до 1100 ніт у HDR, Gorilla Glass 3 і режим зниження синього світла. Цифр багато, але важливіше інше.

На щастя, у використанні це не відчувається як набір характеристик.

Картинка виглядає чудово. OLED робить свою справу, особливо в контенті з високим контрастом: чорний — справді чорний, кольори насичені, а загальна «живість» така, що звичайні LCD поруч здаються трохи сонними. Ефектність зображення — один із головних плюсів цього ноутбука.

3K-роздільність робить текст дуже чітким. Для мене це критично, бо я годинами дивлюся на браузер, документи та редактори. Хороший екран — це не лише про Netflix у HDR, а й про те, чи втомлюються очі після кількох годин роботи.

Формат 16:10 теж допомагає: вертикального простору більше, тож на сторінці або в документі видно більше без постійного скролу. Це не революція, але коли звикаєш до «вищого» дисплея, повертатися на 16:9 стає незручно.

120 Гц — ще одна «звичка», від якої складно відмовитися. Скролінг плавніший, анімації м’якші, навіть переміщення вікон відчувається більш «живим». Разом із швидкою реакцією OLED усе виглядає ще більш чітко й швидко.

Сенсорність — корисний бонус. Я не торкаюся екрана постійно, але коли потрібно швидко натиснути елемент або взаємодіяти з контролами Windows, це зручно.

Яскравість теж на рівні: 500 ніт у SDR вистачає для більшості сценаріїв у приміщенні, а HDR теоретично піднімається до 1100 ніт. Так, глянцева поверхня може ловити відблиски, але зазвичай запас яскравості дозволяє їх перекривати.

Рамки вузькі: HP вказує 91% screen‑to‑body, що додає сучасності без збільшення габаритів. Є один фізичний нюанс: шарнір не розкривається так далеко, як би хотілося.

Це не кидається в очі одразу, але в подорожах або на низьких столиках іноді хочеться трохи більшої свободи. Проте загалом це дрібний мінус на тлі того, що дисплей — одна з найсильніших сторін ноутбука.

Екран робить OmniBook Ultra не лише «офісною машинкою». Вдень я комфортно пишу та працюю, а ввечері можу дивитися фільми чи запускати щось легше з ігор без відчуття компромісу у візуальній якості. Хоча я повторю ще раз:

Мене завжди трохи веселять сенсорні екрани на ноутбуках, які не відкриваються максимально широко.

Функція є, але я використовую її нечасто. Важливо інше: багато тонких ноутбуків мають «нормальний» дисплей. OmniBook Ultra має екран, яким реально хочеться користуватися.

Оцінка дисплея: 9/10

Продуктивність у роботі та іграх

Тут стає цікаво. Конфігурація, яку я тестую, має Intel Core Ultra 7 356H, 16GB LPDDR5x до 8533MT/s і 1TB PCIe Gen5 NVMe SSD. Процесор — 16 ядер / 16 потоків, 18MB L3 і Turbo до 4.7GHz. Також є Intel AI Boost NPU з 50 TOPS.

Ця комбінація чітко показує, що HP прагне зробити не просто найтонший ноутбук, а тонкий ноутбук, який не пасує під навантаженням.

У щоденній роботі така ідея працює. Моє використання — це браузер із купою вкладок, тексти, легке редагування зображень, перегляд відео, месенджери й інколи ігри, коли раптом здається, що в мене є час. Я не хардкорний геймер, але можу запустити Cyberpunk або GTA 5.

Перші п’ять пунктів OmniBook Ultra виконує без напруги. Коли відкрито багато вкладок, документи та фонові програми, ноутбук залишається чуйним. Запуск застосунків швидкий, вікна перемикаються без затримок, і немає помітного «просідання», яке часто трапляється в тонких моделей зі слабшим залізом.

З іграми — інша історія. Так, легкі ігри з Microsoft Store йдуть нормально, але я спробував важкі тайтли на кшталт Forza та Cyberpunk — і результат був невтішний. Стабільного FPS не вдалося отримати навіть на мінімальних налаштуваннях і низькій роздільності. І далі стане зрозуміло, чому.

Gen5 SSD додає відчуття швидкості системі, але найцікавіше — графіка. Вона інтегрована, тому я й не очікував «перетворення на ігровий ноутбук» лише через красиві назви архітектур. Intel дає iGPU гучні імена, але реалістично вони не призначені для серйозних AAA.

Попри це, продуктивність краща, ніж міф «інтегрована графіка = пасьянс». Intel Graphics у складі Core Ultra 7 356H забезпечує достатній запас для казуальних ігор і легших творчих завдань, але не прикидається робочою станцією з дискретною відеокартою.

І якщо чесно, мене це влаштовує. Для моїх задач важливіше CPU, ніж «перекачаний» GPU. При цьому ноутбук залишається зібраним, зважаючи на те, скільки HP вмістила в настільки тонке шасі.

Охолодження активне й компактне: повітря заходить знизу, а вихід — біля шарніра. Важливий момент: вентилятори не «виють» постійно. Під час звичайної роботи я майже не звертав на них уваги.

Якщо навантажити сильніше — шум стає відчутним, як і має бути. Це плата за відносно потужний процесор у тонкому корпусі. Я краще почую, як кулер робить свою роботу, ніж отримаю ноутбук, що перегрівається на столі.

Палуба клавіатури в нормі за температурою під типовими задачами. Є невеликий прогин, якщо сильно натискати, особливо ближче до центру, але в реальному наборі це не заважає. Помітно лише, якщо спеціально «шукати» цю гнучкість.

Окрема тема — AI. У 356H є NPU на 50 TOPS, і це важливо, бо сучасні Windows-ноутбуки дедалі частіше оцінюють через призму локальних AI-функцій. OmniBook Ultra має статус Intel Evo, підтримує загальний досвід Copilot+, а HP додає власні AI-опції для камери й програм.

Показовий приклад — 5MP IR вебкамера з HDR auto-switch, temporal noise reduction і двома мікрофонами. Для відеодзвінків це явно серйозніше, ніж базові «вебки», до яких ми звикли. HP також ставить Poly Studio, що дає додаткові налаштування камери й звуку. І це один із тих пакетів, які не хочеться одразу видаляти — рідкісний комплімент для передвстановленого софту.

Втім, не все ідеально: є пробна версія McAfee на 30 днів, і мій перший імпульс — прибрати її. Утиліти HP значно корисніші, особливо підтримка та Poly Studio. У специфікації підтверджуються й McAfee trial, і Windows 11 Home, і досвід Copilot.

Також є датчики й «розумні» функції: акселерометр, гіроскоп і IR thermal sensor, що забезпечують контекстні можливості. Частина з них реально корисна, частина — з категорії «спробував один раз і забув». Так часто буває зі «smart»-фішками: не все має бути хитрим, головне — щоб базовий досвід був швидким і передбачуваним. І здебільшого так і є.

Оцінка продуктивності: 7/10

Результати тестів і бенчмарків

Я провів шість тестів на HP OmniBook Ultra, і цифри добре показують, де саме стоїть ця машина з Core Ultra 7 356H. У CrystalDiskMark 1TB PCIe Gen5 SSD видав 10,244MB/s на читання та 6,898MB/s на запис — дуже потужно. У 3DMark вийшло 1,972 у Steel Nomad Light, 474 у Steel Nomad, 10,391 у Solar Bay та 1,405 у Solar Bay Extreme. Steel Nomad Light орієнтований на легкі системи, тож він особливо показовий для інтегрованої Intel Graphics.

У попередніх вимірюваннях OmniBook Ultra показав 2,414 у Geekbench 7 (single-core) і 14,196 (multi-core), що свідчить про солідну CPU-продуктивність для тонкого ноутбука. Інтегрована графіка дала 19,072 у Geekbench 7 OpenCL, тобто ресурсу достатньо для щоденної творчої роботи та легших графічних задач. Але на реальний геймінг це, як ми вже обговорювали, майже не переноситься.

Цікавий нюанс: iGPU з чотирма Xe3-ядрами у 356H нижче за старіші Core Ultra 7 155H та 255H/258V, які часто мають близько 2,959, 3,300 і 3,200+ у Steel Nomad Light. Навіть системи Snapdragon X Elite інколи показують близько 2,200, хоча там багато залежить від конкретного ноутбука і драйверів.

Отже, хоча платформа й новіша, саме конфігурація 356H — не той Panther Lake «монстр» по графіці. Це важливо, бо суттєво швидший Arc B390 зарезервований для старших Panther Lake чипів, наприклад Core Ultra X9 388H.

Автономність і заряджання

Тонкі ноутбуки часто мають дивні стосунки з автономністю: їх легко носити, але інколи доводиться носити й зарядку завжди. OmniBook Ultra намагається уникнути цього завдяки батареї 70Wh. HP заявляє до 20 год 45 хв роботи (залежно від умов), а для відтворення відео — до 30 год 15 хв.

Це, звісно, лабораторні цифри, і в реальному житті я не очікую повторити їх один в один. Але мені подобається поєднання ємності та ваги: 70Wh у корпусі на 1.27 кг — дуже сильний баланс.

У моїх звичних сценаріях OmniBook Ultra виглядає як ноутбук, який можна взяти на кілька годин і не рахувати відсотки заряду в голові. Це, мабуть, найкраща похвала для портативної машини: я не хочу думати про батарею — я хочу працювати. Коли ж заряджання потрібне, HP каже, що можна отримати близько 50% за 45 хв.

Комплектний адаптер теж приємний: 65W USB‑C GaN. Завдяки GaN він компактніший, а знімний кабель спрощує пакування в сумку.

Звучить дрібницею, доки не починаєш регулярно подорожувати. Зарядка, що займає половину рюкзака і важить як ноутбук, — це не про «ультрапортативність». Тут HP цього уникнула.

І оскільки заряджання через USB‑C, ви не прив’язані до пропрієтарного «цегляного» блока. Тож історія про батарею — це не одна магічна цифра, а цілісний набір рішень.

Оцінка автономності: 8/10

Вердикт: чи варто купувати?

HP OmniBook Ultra — з тих ноутбуків, що розкриваються з часом. Він не тримається на одному трюку: тут немає гігантського екрана, «шаленого» шарніра чи від’єднуваної клавіатури, яка претендує на революцію. Натомість HP взяла класичну формулу преміального ноутбука і зробила так, щоб елементи працювали разом.

Якщо ваші пріоритети — портативність, якість дисплея та преміальний Windows-досвід, OmniBook Ultra виглядає дуже переконливо. Вага 1.27 кг робить його справді зручним у дорозі, а 14-дюймовий 3K OLED дає таку різкість, колір і контраст, що і робота з текстом, і Netflix відчуваються приємніше. Корпус із кованого алюмінію додає відчуття класу, не перетворюючи пристрій на важку «плиту».

Також варто пам’ятати про 120 Гц OLED, батарею 70Wh і ту саму вагу 1.27 кг. Однак ця конфігурація — не універсальна рекомендація. Найбільший компроміс — інтегрована Intel Graphics. Мій Core Ultra 7 356H набрав 1,972 у Steel Nomad Light, і тести чітко показують: це не графічно «топова» Panther Lake-версія. Старші Panther Lake з потужнішою інтегрованою Arc-графікою — зовсім інший рівень.

Отже, хоча 356H комфортний для продуктивності, багатозадачності та AI-сценаріїв, я б не купував цю версію саме для ігор чи важкої роботи на GPU. Другий момент — 16GB RAM розпаяні й не оновлюються, тому про свої потреби в пам’яті слід подумати заздалегідь.

Так, якщо вам потрібен легкий преміальний Windows-ноутбук із відмінним OLED-екраном, дуже швидким накопичувачем, великою кількістю USB‑C та достатньою продуктивністю для щоденної роботи, споживання контенту і помірних творчих задач.

Ні, якщо ваша мета — серйозний або навіть «легкий» AAA-геймінг, тривалі GPU-навантаження чи можливість апгрейду пам’яті. У такому разі краще дивитися на старші конфігурації OmniBook Ultra або на ноутбуки з дискретною графікою.

Простіше кажучи, OmniBook Ultra 356H — це насамперед преміальний ноутбук для продуктивності, а вже потім «машина для потужності». Залізо вражає, але ця конфігурація не розкриває весь графічний потенціал Panther Lake. Втім, це радше тріщинки на тлі дуже відполірованого продукту. У моєму сценарії OmniBook Ultra виглядає так, ніби HP добре зрозуміла завдання: зробити ноутбук, який легко носити, на якому можна працювати весь день, із задоволенням дивитися контент, інколи давати важчі задачі — і не шукати розетку кожні пару годин. Це завдання виконано доволі добре.

Альтернативи, які теж варто розглянути

MacBook Air 15-inch with M5 вартий уваги, якщо вас влаштовує перехід на macOS. Чип M5 має 10-ядерний CPU та до 10-ядерного GPU, а 15.3-дюймовий дисплей пропонує 2880 × 1864 та 500 ніт яскравості. Крім того, він залишається безвентиляторним, що робить його цікавою опцією для тих, хто цінує тишу та ефективність.

Microsoft Surface Laptop 15-inch робить ставку на Windows-on-ARM із процесорами Snapdragon X2 Plus або X2 Elite. Тут 15-дюймовий 120 Гц сенсорний екран, до 64GB RAM і заявлена автономність до 19 годин. Це особливо релевантно, якщо для вас важливі енергоефективність і батарея більше, ніж максимально широка x86-сумісність.

Також можна подивитися на конфігурації HP OmniBook Ultra зі старшими Panther Lake чипами. У цій самій лінійці доступні значно потужніші процесори, включно з варіантами з суттєво сильнішою інтегрованою графікою. Це особливо цікаво, якщо вам подобається дизайн OmniBook, але потрібно більше запасу для графіки.

У підсумку OmniBook Ultra займає цікаву нішу: преміальна збірка, OLED-дисплей, легкий корпус і сучасні підключення — без перетворення на «ігровий танк». Але тут критично важлива конкретна конфігурація: модель на Core Ultra 7 356H істотно відрізняється від старших Panther Lake версій, хоча назва «OmniBook Ultra» однакова.

Методика тестування: як перевіряли ноутбук

Я використовував HP OmniBook Ultra як реальний робочий пристрій, а не як «коробку для бенчмарків». Тестування включало щоденні задачі: написання текстів, вебсерфінг, багатозадачність, стримінг, перемикання між кількома програмами, а також складніші сценарії, щоб зрозуміти поведінку під навантаженням.

Окремо я звертав увагу на речі, яких не видно зі специфікації. OLED-дисплей перевіряв у різному освітленні, клавіатуру та haptic тачпад — у довгих сесіях набору, а також працював на батареї та від мережі, щоб оцінити цілісний досвід.

Для продуктивності я запустив мікс тестів накопичувача й графіки. CrystalDiskMark показав швидкість 1TB PCIe Gen5 SSD, а 3DMark Steel Nomad, Steel Nomad Light, Solar Bay і Solar Bay Extreme допомогли оцінити інтегровану графіку Intel. Далі результати порівнювалися з опублікованими даними, де це було доречно.

Мета була не в тому, щоб «полювати» на одну цифру. Я хотів зрозуміти, як OmniBook Ultra поводиться як ноутбук, який можна носити, працювати на ньому годинами, дивитися контент, підключати периферію і час від часу серйозно навантажувати. Саме ця комбінація реального використання та бенчмарків і сформувала мою загальну оцінку.

FAQ: часті запитання про HP OmniBook Ultra

Що в цьому ноутбуці найбільше привертає увагу?

Це 14-дюймова модель, що важить лише 1.27 кг, але при цьому має 16-ядерний Intel Core Ultra 7 356H, 16GB швидкої LPDDR5x та 1TB Gen5 SSD. Також виділяється якість збірки: алюмінієвий корпус Silk Sand виглядає преміально без зайвого пафосу, а тонкий профіль робить його справді зручним для носіння, а не лише «гарним на фото».

Наскільки хороший дисплей?

Тут встановлено дуже вдалий OLED-екран: яскравий, різкий, насичений, швидкий і ще й сенсорний. 3K-роздільність разом із 120 Гц роблять його комфортним і для таблиць, і для текстів, і для браузингу, і для розваг. Екран — одна з головних причин обрати саме цю модель.

Як із підключеннями та мережами?

Ситуація змішана. Є три Thunderbolt 4, Wi‑Fi 7 і Bluetooth 6 — чудова сучасна база. Приємно, що лишився і аудіороз’єм для тих, хто не вважає дротовий звук «злочином».

Що з клавіатурою та тачпадом?

Клавіатура зручна, haptic тачпад — відмінний, а динаміки звучать неочікувано добре. Але ідеалу немає: підсвічування клавіш потребує доопрацювання. Світлі клавіші та світло підсвітки інколи конфліктують, і я часом вимикав її, бо літери ставали менш читабельними.

Які ключові мінуси варто врахувати?

Обмежений набір портів зрозумілий для такого тонкого корпусу, але власникам USB‑A аксесуарів часто знадобиться хаб. І хоча 3K OLED-екран відмінний, шарнір міг би давати більше свободи. Підсвітка клавіатури — зайвий подразник, а відсутність сканера відбитків — неприємне упущення.

Кому підходить HP OmniBook Ultra?

На мій погляд, OmniBook Ultra найкраще підходить тим, хто хоче преміальний Windows-ноутбук без переходу в «важку артилерію» продуктивних машин. Це варіант для тих, хто пише, редагує, постійно тримає багато вкладок, ходить на відеодзвінки, дивиться багато контенту й інколи хоче вичавити з системи більше.

Це також цікаво для користувача, якому потрібна сильна продуктивність процесора без втрати мобільності. І саме цей баланс робить OmniBook Ultra вдалим. Побудувати ноутбук, який виглядає тонким, але поводиться як сильніший клас, — складно. Тут HP підійшла дуже близько.

Найкраще, що я можу сказати: я майже не думаю про «залізо», коли ним користуюся. Я просто відкриваю кришку й роблю справи — а це саме те, що потрібно від преміального ноутбука.

Є ноутбуки, які вражають у характеристиках, і є ті, що вражають у реальному житті. HP OmniBook Ultra скоріше з другої категорії: тонкий без крихкості, швидкий без зайвого «баласту» і преміальний без перетворення досвіду на показ мод.