“Control Resonant — це візуально приголомшливий і сміливий крок уперед, після якого з нетерпінням чекаєш, куди Бюро рушить далі.”
- Захопливий сюжет
- Плавний комбо-орієнтований ближній бій
- Без нав’язливих підказок
- Вражаючий арт-дизайн
- Складні битви з босами
- Змістовні побічні активності та головоломки
- Справедлива ціна
- Високі вимоги до ПК
- Трасування променів сильно просаджує FPS
- Мікстейпи не можна вмикати довільно
Анонс Remedy Entertainment продовження її високо оціненого хіта 2019 року Control навряд чи став шоком. Перша гра, яку багато хто (зокрема й я) спершу списував на демонстрацію технологій трасування променів Nvidia, у підсумку виявилася химерним, але захопливим проєктом, що зібрав нішеву, проте віддану аудиторію. Та показ геймплею нового тайтлу виглядав як ризикований відхід від того, за що фанати полюбили серію.
Цього разу я не хотів повторити ту саму помилку. Я відклав упередження про те, що сучасні відкриті світи — це суцільні «симулятори рутини», і підійшов до гри чесно. Пройшовши кампанію й відкривши всі досягнення, можу сказати: Control Resonant — найцілісніша гра Remedy на сьогодні. Вона чітко розуміє, чим хоче бути, не витрачає час на наповнювач і дозволяє гравцеві самому розібратися в правилах. Вона не ідеальна, та незалежно від того, чи ви давній фанат, чи новачок у світі Федерального бюро контролю, контенту тут більш ніж достатньо.
Вимоги до ПК у Control Resonant: мінімальні та рекомендовані
| Requirement | Minimum | Recommended |
|---|---|---|
| OS | Windows 10 / 11 (64-bit) | Windows 10 / 11 (64-bit) |
| Processor | Intel i5-8500 / AMD Ryzen 5 3500 | Intel Core i7-10700 / AMD Ryzen 7 3700X |
| Memory | 16GB RAM | 16GB RAM |
| Graphics | GeForce GTX 1070 / Radeon RX 5600 XT / Intel Arc A580 | GeForce RTX 3060 Ti / Radeon RX 6700 XT / Intel Arc B580 |
| Storage | 120GB available space | 120GB available space |
| Additional notes | SSD required | SSD required |
Чи обов’язково проходити Control перед Resonant?
Resonant приводить до всесвіту Remedy багато нових гравців, тож почати варто саме з цього питання. Відповідь, якщо говорити чесно, залежить від вас.
Події гри відбуваються через сім років після фіналу Control. Знання оригіналу допомагає швидше відчути «своє місце» на старті, але й без цього розібратися неважко. Під час дослідження ви знаходите архіви, що пояснюють передісторію, а сюжет регулярно відсилає до минулих подій — тож картинка складається доволі швидко.
Remedy розуміла, що Resonant охопить ширшу аудиторію, тому вибудувала оповідь так, аби новачки сприймали її самостійно. До того ж на початку є опційний кінематографічний переказ першої гри.
Сюжет про збереження людяності серед хаосу
За своєю суттю Control Resonant розповідає про боротьбу за те, щоб втримати й повернути людяність на тлі паранатуральних загроз і викривлень реальності. Історія виходить за межі холодних бюрократичних коридорів ФБК та переноситься на розбиті вулиці Мангеттена, де космічні небезпеки стикаються з дуже приземленими людськими долями.
Ділан Фейден стає опорою цієї теми.
Його шлях — від життя в ізоляції та утриманні до крихкої, невпевненої свободи. Поруч із ним звичайні мешканці змушені дивитися в очі силам, яких вони не здатні осягнути. Оповідь навмисно втягує з перших хвилин — і в моєму випадку це спрацювало. Відчуваєш масштаб подій через тягар провини, який Ділан несе за минулі вчинки, а також через нагальне бажання зупинити хаос, що розростається навколо.
Дизайн відкритого світу: багато біомів і відчутна різноманітність
Мангеттен поділено на сім зон, які відкриваються поступово в міру проходження сюжету. Ви підвищуєте рівень кожної, виконуючи місії й сайдквести, а також знаходячи приховані підсилення та скрині. Кожен рівень зони приносить очко таланту для здібностей і перків.
Кожна локація має настільки виразне обличчя, що інколи карта просто не потрібна, аби зрозуміти, де ви. Парк поглинули цвіль і вороги, пов’язані з нею. Евакуаційна зона постійно здригається від поштовхів, бо перебуває під контролем Гісс — головного ворога, який заражає все на своєму шляху. Західна зона вторгнення спотворена настільки, що для пересування потрібні пізніші навички пересування.
Для гри з відкритим світом ці відмінності працюють як м’яка навігація. Зайшли в зону зарано — вам буде складно навіть пересуватися, і це прозоро натякає: час просунутися по основній історії та відкрити потрібні здібності. Гра не ставить жорстких бар’єрів. Вона лише робить шлях настільки важким, що натяк стає очевидним.
Бойова система стала ближчою та агресивнішою
Ви обираєте одну з трьох легких зброї, одну з трьох важких і один із шести фінішерів-комбо. Кожен варіант дає різну шкоду та по-різному накопичує Falter — місцевий лічильник оглушення. Crush викликає гігантський молот, який втискає одиночні цілі в землю. Glaive — це коса, що ефективна проти натовпів, але б’є м’якше як компроміс.
Перемагаючи босів регіонів, або Резонантів, ви відкриваєте нові бойові здібності, і чимало з них накладають статус-ефекти. Моя улюблена зв’язка — Astral, Mold і Burn. Astral прискорює накопичення інших ефектів. Mold завдає шкоди з часом і накладає Infected, що підвищує вразливість ворогів до вогню. А Burn завершує комбінацію масивним вибухом шкоди. Комбінації можуть бути як значно складнішими, так і простішими — залежно від вашого стилю.
На старті вистачає ближнього бою й ухилень. Але з кожним переможеним Резонантом вороги з’являються частіше, б’ють болючіше, і гра починає вимагати грамотного використання здібностей та статусних комбо. Завдяки спритності Ділана все відчувається дуже «впритул». Замість того щоб стояти осторонь і стріляти, ви вриваєтеся в обличчя ворогам і розносите їх вщент. Керування при цьому залишається надзвичайно чуйним від початку й до кінця.
Пересування містом розкривається дедалі глибше
На мій погляд, мобільність — один із найменш оцінених елементів усього досвіду. Я починав із базового набору рухів: достатньо, аби дістатися куди треба, але без відчуття свободи. У міру розвитку історії нові вміння змінювали те, як я взаємодію з самим містом, відкривали маршрути й точки, що раніше здавалися недосяжними. Не хочу спойлерити деталі, але кожне поповнення арсеналу робило мандрівки помітно цікавішими, а для такого масштабу це має значення.
Ці можливості походять із Faults — кишень зламаної реальності, тобто окремих платформінгових випробувань, відділених від відкритого світу. Проходження кожного дарує нову здатність пересування і відкриває додаткові ділянки карти. Faults також підсвічують фрагменти минулого Ділана та його зв’язок із сестрою Джессі.
Боси стали масштабнішими та різноманітнішими
Саме битви з босами найвиразніше показують, чим Resonant відрізняється від попередниці. Вони відчутно складніші, масштабніші й помітно багатші на механіки.
Кожен бос веде бій по-своєму. Одні намагаються добити вас через небезпечне оточення, інші мають кілька фаз і змінюють атаки та здібності на ходу. Дехто лікується, коли здоров’я падає низько, а хтось заливає арену дрібними маріонетками-ворогами під своїм контролем. Передбачити все наперед майже неможливо.
Після доволі принизливої першої зустрічі я взяв за звичку прокачувати кожну здібність, зброю й талант перед тим, як заходити на арену боса. І навіть так деякі сутички вимагали кількох спроб. Це схоже на погляд Remedy на Soulslike, але з м’якшою кривою складності. Щоб перемагати, мені довелося відмовитися від звички покладатися лише на ближній бій і задіювати весь інструментарій.
Арт-дирекшн тут теж сяє. Я помирав не раз лише тому, що зупинявся зробити скріншот посеред бою. Переважно воно того варте.
Гра поважає гравця й не водить за руку
Control Resonant дає максимум самостійності. Карта наповнена підказками, головоломками, секретними укриттями та побічними завданнями, і жодне з них не схоже на роботу «для галочки», покликану розтягнути проходження. Навпаки, це відчувається як справжні знахідки. Багато активностей переплітаються з основним сюжетом і доповнюють його, а деякі підкидають натяк або новий ракурс, який може «вистрілити» пізніше в серії.
Головоломки захоплюють і кидають виклик, а часом дратують настільки, що змушують сумніватися у власній кмітливості — і це частина шарму. Гра не няньчиться: вона припускає, що ви здатні розібратися самі, тож двоє людей можуть пройти один і той самий момент двома різними шляхами. Це приємна противага нинішній моді на великі релізи, які ніби бояться, що ви загубитеся бодай на хвилину.
Недоліки, які заважають
Оптимізація потребує доопрацювання. Я грав на Ryzen 7 9800X3D та RTX 5070 Ti з 2K-монітором на ультра-налаштуваннях. Без ray tracing я стабільно тримав близько 70 FPS — для цієї гри цього більш ніж достатньо. З максимально ввімкненим трасуванням променів показник падав приблизно до 40. Оскільки це «залізо» суттєво вище за середній рівень, на слабших системах просідання буде ще відчутнішим.
Також мені бракувало можливості вмикати чудові мікстейпи, які збираєш під час дослідження, у будь-який момент. Наразі вони звучать лише в заданих епізодах або в меню. Це виглядає як втрачений шанс частіше насолоджуватися класною музикою, яка є в грі.
Справедливості заради: вже вийшло велике оновлення. Воно підтягує продуктивність на менш потужних ПК і додає набір виправлень «для комфорту», через які гра відчувається ще більш відшліфованою.
Чи варто купувати Control Resonant?
Сьогодні здається, що успіх AAA часто вимагає бюджетів у $250–300 мільйонів і більше. Значна частина цих коштів іде на спроби сподобатися всім одразу, додаючи функції, які гравцям не надто потрібні, в надії, що щось «прилипне». Control Resonant обирає протилежний підхід. Remedy чітко знала, яку гру хоче створити, і ця ясність дозволила ефективніше використати значно скромніший бюджет.
Я відчув переваги такої філософії на практиці. Standard Edition коштує $59.99, а Deluxe Edition за $69.99 додає цифровий артбук, оригінальний саундтрек, внутрішньоігровий артефакт, стартовий набір ресурсів і косметику. Поки дедалі більше AAA-студій намагаються нормалізувати цінник у $80 замість і без того високих $70 на хвилі ігор на кшталт GTA VI, Remedy втримала планку на $60. Це тихе, але виразне нагадування: коли студія працює з наміром і напрямом, вона може суттєво знизити витрати без втрати якості. Я б купив її знову не замислюючись. Вона дає майже все, на що я сподівався, і навіть більше.
Digital Trends оглянула Control Resonant на ПК, використовуючи копію, придбану незалежно в Steam. Тестування проводилося на системі із ZOTAC GeForce RTX 5070 Ti 16GB, AMD Ryzen 7 9800X3D та 32GB DDR5-6000 RAM.
Control Resonant доступна на PlayStation 5, Xbox Series X|S, а також на ПК через Steam і Epic Games Store.
