Перехід на інший смартфон — це завжди ризик. Ти чекаєш на щось свіже й захопливе — а інколи й на відчутний прогрес. І, якщо бути чесним, Galaxy S26 Ultra в багатьох аспектах справді відповідає цим очікуванням. Це один із найтехнологічніших смартфонів на ринку: 6,85-дюймовий 2K LTPO AMOLED-дисплей із частотою 120 Гц, пікова яскравість до 2 600 ніт і чип Qualcomm Snapdragon 8 Elite Gen 5, що дає приблизно 10–15% приросту продуктивності порівняно з попередником.
Та після кількох днів користування я опинився в дивному стані. Чим більше я цінував те, що зробила Samsung, тим сильніше починав сумувати за своїм iPhone 17 Pro.
Privacy Display: корисний захист, але з ціною
Найпомітніша новинка цього року — без сумніву, Samsung Privacy Display. Завдяки піксельному контролю світла він звужує кути огляду, роблячи екран фактично нерозбірливим збоку. У теорії це звучить ідеально. На практиці — реально допомагає, особливо в публічних місцях на кшталт літака чи метро, де підглядання через плече — звична річ.
Samsung тут варто похвалити: це не проста програмна «фішка», а апаратна інновація, яку дедалі рідше бачиш у сучасних смартфонах.
Але щойно вмикаєш режим, компроміси стають очевидними. Екран помітно тьмяніє, точність кольорів трохи падає, а загальне враження від перегляду стає більш «затиснутим». Це особливо відчутно, бо в іншому панель S26 Ultra — одна з найяскравіших і найсоковитіших у галузі.
І саме тут контраст відчувається найсильніше.
У Apple немає privacy-дисплея. Зате компанія зазвичай не додає функції, які погіршують базовий досвід. Підхід iPhone більш повільний і обережний — зате краще відшліфований. Так, «експериментів» менше, але й побічних ефектів теж.
Оновлення камери, які майже не змінюють результат
Якщо дивитися на характеристики, камера S26 Ultra ніби стала сильнішою. Основний сенсор отримав ширшу діафрагму f/1.4, а телеоб’єктив — f/2.9, що теоретично має покращити зйомку в темряві. Смартфон і далі пропонує три модулі по 50 МП, включно з перископічним зумом.
Окремо взяті кадри виглядають чудово: фото детальні, яскраві й повністю готові для соцмереж.
Втім, у порівнянні з S25 Ultra різниця майже непомітна. У більшості повсякденних сценаріїв складно визначити, який смартфон зробив знімок, якщо не шукати відмінності спеціально. Навіть тести й порівняння «пліч-о-пліч» натякають: приріст радше інкрементальний, а не революційний.
Тим часом iPhone стабільно сильний у тому, що важливо щодня: передбачувана якість відео, коректні кольори та краща оптимізація для Instagram і Snapchat. Обчислювальна фотографія Apple не завжди прагне вразити «вау-ефектом», але дає надійний результат.
Samsung більше експериментує. Apple — більше полірує. І в реальному користуванні часто перемагає саме відшліфованість.
Потужність і ШІ: вражає, але швидко втомлює
Сумнівів у продуктивності S26 Ultra немає. Snapdragon 8 Elite Gen 5 забезпечує флагманський рівень, і смартфон без зусиль тягне все — від ігор до багатозадачності. Але ключовий акцент цього року — на штучному інтелекті.
Samsung наповнила пристрій інструментами: ШІ-редагування фото, generative fill, вставляння об’єктів, помічники для текстів, переклад у реальному часі, контекстні підказки через Now Brief тощо. Це виглядає технологічно, але є нюанси. Згенеровані ШІ зображення часто мають нижчу роздільність, що не відповідає рідній якості дисплея. А редагування може знижувати якість до 20–30%, через що такі правки не завжди доречні «на перспективу».
Ще важливіше те, що чимало цих можливостей здаються опціями «на пробу», а не інструментами, які стають частиною рутини. Це функції для тестування, а не для щоденної залежності.
І з часом це починає виснажувати.
Порівняно з цим iPhone обирає інший вектор. Він уплітає ШІ тихіше, роблячи ставку на дрібні покращення вже знайомих процесів, а не на створення нових сценаріїв. Він робить менше — зате стабільніше й передбачуваніше.
Парадокс, який відчуваєш у використанні
S26 Ultra не змусив мене розлюбити Android. Навпаки — він нагадав, за що я цінував iOS.
Бо поки Samsung грає у сміливі експерименти — privacy-дисплей, ШІ-набори, точкові зміни камери — Apple зосереджується на стабільності, послідовності та відполірованих деталях. І що довше користуєшся обома, то помітнішою стає ця різниця. Те, чим захоплюєшся на презентації, не завжди є тим, за чим сумуєш у буднях.
Підсумок: чому я знову думав про iPhone 17 Pro
Galaxy S26 Ultra — справді видатний смартфон. Він швидкий, сміливий, напакований функціями й прагне розширювати межі можливого. Але в моєму щоденному користуванні він не відчувався як безумовний апґрейд. Це радше крок у бік іншої філософії. А інколи цього достатньо, щоб зрозуміти: ти цінуєш не інновації заради інновацій, а те, наскільки гармонійно все працює разом.
І саме тому я сумував за iPhone 17 Pro значно більше, ніж очікував.
