Julian Richardson
- Джуліан Річардсон пропрацював бортпровідником у Spirit Airlines близько восьми років.
- Попри багаторічні чутки, новина про припинення роботи Spirit стала для нього несподіванкою.
- Поки він подається на нові вакансії бортпровідника, він покладається на підробіток як на джерело доходу.
Цей есей у форматі “від першої особи” створений на основі розмови з Джуліаном Річардсоном, 42-річним бортпровідником із Форт-Лодердейла, Флорида. Текст відредаговано для стислості та ясності.
Я був бортпровідником Spirit майже вісім років. Це була моя перша й єдина робота в авіації на посаді бортпровідника, і я без сумнівів залишився б значно довше, якби мав таку можливість.
Коли пасажир виходив із мого рейсу й говорив: “Це найкращий переліт у моєму житті”, я відчував, що кожен робочий день справді має сенс.
Роками ходили розмови, що Spirit може закритися, тож я розумів: такий сценарій можливий. Але все одно, коли я прокинувся й побачив на телефоні ранковий лист від Spirit із оголошенням про закриття, я був приголомшений. Напевно, я просто не вірив, що це дійсно станеться.
Коли думаю про кар’єру бортпровідника, у мене є певні сумніви щодо стабільності, але кинути цю справу я поки не готовий.
Напередодні здавалося, що компанія працює як завжди
У момент зупинки Spirit було відчуття, ніби все зникло миттєво.
На щастя, я тоді не був у відрядженні, але в листі зазначалося, що всі рейси скасовано й операції поступово згортаються. Тепер моя страховка припинена, вихідної допомоги немає, а коли я отримаю останню зарплату — питання відкрите.
Ситуація непроста, але я тримаю емоції під контролем, нагадуючи собі, що все відбувається недарма. Я не надто хвилююся за втрату доходу, бо впевнений: навички, які я здобув, допоможуть мені знайти іншу роботу й швидко адаптуватися.
Я ще не знаю, якою буде моя наступна посада, але вже подав заявки до авіакомпаній, де є відкриті вакансії бортпровідників, бо хочу залишатися в професії.
Підробіток рятує зараз, але я не хочу втрачати переваги роботи бортпровідником
Я давно знімаю комедійні скетчі для соцмереж, і це для мене справжній side hustle. У таких випадках важливо мати додаткове джерело доходу — це реальна фінансова подушка.
Заробіток у соцмережах може сильно коливатися, тож зараз я зосередився на тому, щоб отримати більше рекламних інтеграцій і партнерств із брендами. Водночас мені справді подобалося працювати в Spirit, і я виніс звідти чимало корисного. Як бортпровідник, я здебільшого відповідав сам за себе: прокинутися, вчасно приїхати в аеропорт, сісти на шатл. Це навчило мене самостійності та дисципліни.
Крім того, я майже не відчував мікроменеджменту. За моїм досвідом, керівників можна зустріти, але не щодня — і вони не стоять поруч, контролюючи кожен крок. Це дає відчуття довіри і свободи в роботі.
Я ще доволі молодий, і вважаю, що добре справляюся зі своєю роботою, тому хотів би продовжити кар’єру бортпровідника. Ніщо не зрівняється з авіаційними пільгами. Я обожнюю цю частину професії: моя родина й я можемо подорожувати зі знижками, і мені хотілося б і надалі користуватися цими перевагами. Водночас я відкритий до інших можливостей — я не настільки наївний, щоб заганяти себе в рамки.
У перспективі я прагну запустити власну справу
Коли працюєш на когось, справжньої стабільності не існує, тож я не можу сказати, що в професії бортпровідника є повна гарантія. Для мене це реальність будь-якої найманої роботи.
На мою думку, найближче до справжньої безпеки — це працювати на себе та вести бізнес, який майже не залежить від рецесій. Саме тому моя довгострокова мета — з часом мати власний бізнес. Але попри все я все одно радив би професію бортпровідника будь-кому.
Робота бортпровідника дає багато гнучкості. Я міг жити там, де хочу. У цьому сенсі це трохи схоже на віддалену роботу. У мене були колеги, які жили в Іспанії: працювали 15 днів, а потім відпочивали 15. Таких можливостей дуже мало в інших сферах.
Також бортпровідники мають змогу спілкуватися з людьми й допомагати їм отримати приємний досвід подорожі. Це та частина роботи, яку я по-справжньому люблю.
Spirit Airlines відмовилася коментувати цю історію.
Маєте власну історію про те, як ви проходите через втрату роботи? Якщо так, напишіть репортеру на [email protected].
