Wolfgang Schwan/Anadolu via Getty Images
- Україна показує Заходу, що ставка на “ідеальні” системи має слабкі місця.
- Компанія з радіолокації для дронів каже: рішення, доступні вже зараз, важливіші за бездоганні потім.
- Посадовці наголошують: зброя має бути доступною, масовою й гнучкою, а не безпомилковою.
Війна України проти російського вторгнення дає виробникам озброєнь і військовим чіткий сигнал: мета — не “досконала” зброя, а системи, які працюють тут і тепер та можуть застосовуватися у великій кількості.
Цей конфлікт сформував багато уроків для західних союзників, включно зі США. Один із них: гонитва за ідеалом здатна залишити арсенали надто малими, а постачання — надто повільним для фронту.
Серед оборонних компаній, які дедалі виразніше бачать зміну підходу, — Robin Radar, нідерландський виробник радарів для виявлення дронів, що використовуються в Україні та в союзників США на Близькому Сході. Крістіан Брост, генеральний менеджер Robin Radar USA, сказав Business Insider, що недосконала відповідь зараз інколи краща, ніж ідеальне рішення згодом.
За його словами, з України можна “дуже багато навчитися”: вона опинилася в умовах, де часом потрібні скотч і підручні засоби. І це, як він підкреслив, теж урок: використовувати те, що працює, і те, що коштує дешево.
Брост додав: хай “вишукана” зброя, яку люблять створювати США, нікуди не зникає, однак “потрібно тверезо дивитися на реальність” — постачати робочі системи, навчати людей і пам’ятати, що навіть 80% ефективності краще, ніж нічого.
Сфера протидії безпілотникам — саме та ніша, у якій працює Robin Radar, — одна з ключових зон, де союзники прагнуть перейняти українську модель, роблячи акцент на дешевших і масштабованих рішеннях.
Наприклад, США та партнери дедалі активніше придивляються до українських дронів-перехоплювачів як засобу боротьби з БПЛА замість того, щоб покладатися лише на дорогі ракети ППО.
Serhii Mykhalchuk/Global Images Ukraine via Getty Images
Брост наголосив, що в цій сфері компаніям не варто чекати “ідеалу”. “Особливо коли йдеться про, ймовірно, одну з найбільших прогалин в обороні США зараз. Треба виводити обладнання в війська, навіть якщо воно не ідеальне, адже ми теж можемо вчитися“, — сказав він.
Компанія не відмовляється від високих характеристик і продовжує створювати сучасні рішення, але паралельно прагне робити системи, які є дешевшими, більш тиражованими та придатними до швидких змін, ніж традиційні західні зразки.
Брост зауважив, що деякі західні системи “феноменальні”, але ключове питання — чи витримають вони випробування часом і чи справді здатні адаптуватися.
Подібні оцінки лунають і від західних посадовців та оборонних компаній, які працюють в Україні.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте торік говорив, що альянс занадто повільний в інноваціях, а одна з проблем полягає в тому, що “краще” стає ворогом “достатньо доброго”: усе “має бути ідеальним”.
“Але воно не повинно бути ідеальним”.
Він підкреслив, що НАТО має переймати український підхід. Україна готова просуватися вперед із обладнанням рівня “шість-сім” із десяти, тоді як армії НАТО наполягають на “дев’ять або десять”. У мирний час це можливо, але керівництво альянсу попереджає, що мир стає дедалі менш гарантованим.
“Швидкість — головне, а не досконалість”, — сказав Рютте, додавши, що альянс має поєднувати темп і достатню якість.
CEO Origin Robotics, латвійського виробника дронів, чия продукція є в Україні, раніше сказав Business Insider, що українським військовим не так важливо, наскільки передова технологія — їм потрібні системи, які працюють і які можна отримати у потрібній кількості.
“Їм потрібне щось, що просто працює”, — сказав Агріс Кіпурс.
“Їм насправді байдуже, яка саме технологія забезпечує цю можливість. Їм однаково, чи це модель ШІ, чи алгоритм комп’ютерного зору, чи просто вправний пілот, який керує вручну”.
ED JONES/AFP via Getty Images
Він також зазначив, що частина стимулів для західних компаній налаштована неправильно: вони нерідко обирають більш “просунуті” або ефектні рішення замість негайно практичних.
Його компанія не виробляє примітивні системи й також застосовує інструменти на кшталт ШІ. Однак вона робить ставку на простішу та доступнішу зброю, ніж традиційні рішення на кшталт ракет.
Кулдар Вяярсі, CEO естонської компанії Milrem Robotics, чия продукція використовується Україною, сказав BI, що війна підтвердила: простота — ключ до швидшого та дешевшого створення зброї.
“Що складніша технологія, то більше проблем вона може породжувати”, — сказав він. У війні потрібна насамперед надійність озброєння.
Українська оборонна індустрія озвучує подібні застереження. Сергій Гончаров, CEO Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України, яка представляє близько 100 компаній, раніше сказав Business Insider, що у затяжній війні західний фокус на невеликих партіях просунутої техніки — не найкращий підхід. Натомість потрібні масові обсяги зброї рівня “достатньо добре”.
Стрімке зростання українського оборонного сектору відрізняється від підходів значної частини Заходу. Його формує безліч компаній, часто невеликих, які швидко модернізують вироби — інколи за години або дні — поруч із фронтом і з прямим зворотним зв’язком від військових.
Такий формат дозволяє стартувати з простішої конструкції й постійно її оновлювати відповідно до досвіду солдатів. НАТО визнає, що має навчитися саме такої моделі.
Європа побоюється, що Росія може атакувати інші країни континенту та розпалити ширшу війну, і чиновники по всій Європі наполягають: НАТО слід переосмислити закупівлі та розробку озброєнь.
Одне з головних усвідомлень полягає в тому, що західним арміям потрібні великі маси недорогої зброї, а також відхід від моделі, де ставка робиться на невелику кількість суперсучасних систем.
Про це говорили й посадовці НАТО, зокрема міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен, який раніше зазначав Business Insider, що “один із уроків” України — Заходу потрібні великі обсяги дешевого озброєння.
Це не означає, що Заходу не потрібні передові системи, які він уміє створювати. Але у тривалій, масштабній війні такі зразки можуть швидко вичерпуватися, а їх відновлення потребуватиме часу.
Олег Федоришин, директор з R&D українського виробника роботизованих систем DevDroid, сказав Business Insider, що в інтенсивній довгій війні Захід здатен виснажити запаси дорогих і складних бронемашин, що змусить перейти до рішень на кшталт наземних роботів — у чомусь менш потужних, зате значно дешевших і швидших у виробництві.
