Супергерої, розкішні авто і шоу-собаки: як один CEO все поєднує

• Джойс Левестон, перша жінка-CEO Javits Center, стартувала як телефонна операторка.
• Вона одного разу заборонила ідею опустити Майкла Джексона зі стелі бальної зали — урок про вміння казати «ні».
• Її кар’єрне зростання дає практичний план того, як просуватися в професії.

У будь-який тиждень коридори нью-йоркського Javits Center можуть заповнювати фанати коміксів у костюмах супергероїв, автовиробники, які презентують новинки, або поціновувачі собак, що знайомляться з десятками порід.

Потім стенди розбирають, підлогу приводять до ладу, і величезний мангеттенський конгрес-центр площею 3,4 мільйона квадратних футів починає перевтілюватися під наступну аудиторію.

За тим, щоб усе працювало без збоїв, відповідає Джойс Левестон — ветеранка індустрії подій із Цинциннаті.

Як CEO Jacob K. Javits Convention Center вона керує приблизно 145 подіями на рік і понад 3 000 працівників — від електриків і водіїв навантажувачів до бухгалтерів та менеджерів із продажів. Понад 11% команди працюють тут більше 20 років, а серед співробітників є навіть родичі.

Левестон, 61 рік, обійняла посаду в березні 2025 року, ставши першою жінкою на чолі організації, яка цього місяця відзначила 40-річчя та відіграла помітну роль у історії Нью-Йорка. Центр був штабом операцій після 11 вересня, підтримував ліквідацію наслідків урагану Сенді та під час пандемії COVID-19 перетворився на екстрений польовий госпіталь на 2 500 ліжок.

Від співробітниці №92 до лідерки

Шлях Левестон у світ конгресів і виставок почався наприкінці 1980-х, коли вона була студенткою та дружиною військовослужбовця ВМС у Сан-Дієго. Її тодішній чоловік вирушав у відрядження на шість-вісім місяців, а вона разом з іншими дружинами моряків зустрічалася навпроти майданчика, де зводили San Diego Convention Center.

Спостерігаючи, як зростає будівля, Левестон вирішила, що хоче працювати саме там. Вона звернулася до університету по допомогу з працевлаштуванням і стала 92-ю співробітницею центру, працюючи неповний день на телефонному комутаторі. За два роки, отримавши диплом із комунікацій, вона перейшла на повну ставку координаторкою подій.

Це був перший етап того, що Левестон називає вісьмома кроками — від операторки телефону до CEO.

«Я дуже хотіла працювати в продажах», — розповіла Левестон Business Insider, додаючи, що була впевнена: її диплом автоматично відкриє двері в комерційну команду. Натомість, за її словами, їй сказали: «Ти не можеш бути в моїй команді продажів. Ти нічого не знаєш».

Фокус на майстерності там, де ти є

Левестон опановувала індустрію, здобуваючи кілька професійних сертифікацій, щоб отримати максимум практичних знань, а не йти класичним шляхом бізнес-школи.

Саме цей підхід — поглиблювати компетенції замість гонитви за назвою посади — вона вважає одним із ключових принципів свого зростання. За її словами, роботу телефонної операторки вона шукала цілеспрямовано, а далі її не раз запрошували на нові ролі — частково тому, як вона ставилася до кожної поточної позиції.

«Якщо ти смажиш картоплю фрі — то роби це бездоганно», — сказала Левестон. «Прагни бути найкращою версією себе в тому місці, де ти стоїш, і це зрештою приведе до потрібного титулу».

Вона також радить брати на себе завдання без окремого прохання — навіть якщо це дрібниця на кшталт підняти папірець із підлоги, а не вирішити, що це «робота прибиральників».

«Керівники помітять», — сказала Левестон. «І саме вас покличуть у наступний проєкт, про який ви навіть не здогадувалися, що його вже планують».

Уміння відмовляти без страху

Бути помітною — це одне, а витримувати навантаження — інше. Коли відповідальність Левестон зростала, їй довелося навчитися працювати під тиском і приймати непопулярні рішення.

Після майже чотирьох десятиліть у сфері івентів, каже Левестон, вона заходить у приміщення й одразу бачить потенційні проблеми — від перекритого виходу до декору, що може стати пожежною загрозою. Ця звичка не зникає й поза роботою: у ресторанах вона автоматично шукає аварійні виходи.

Безпека часом означає зупиняти ефектні, але ризиковані ідеї. На початку кар’єри, згадує вона, організатори музичної події хотіли, щоб бійці Navy SEALs опустили попзірку Майкла Джексона зі стелі бальної зали для драматичного виходу.

«Цього не буде», — пригадує Левестон свою відповідь. У підсумку вони погодилися на інший сценарій: SEALs мали піднятися по фасаду будівлі, створюючи враження, ніби вони «врятували» Джексона.

У подієвій індустрії, каже Левестон, керівникам необхідно зберігати спокій, коли все йде не за планом. «Завжди є якась пожежа», — сказала вона, маючи на увазі постійні оперативні виклики.

Команда, що працює без твоєї присутності

Досвід також навчив Левестон не плутати формальну владу з реальною експертизою. На початку кар’єри вона пообіцяла клієнту, що зал зможе вмістити 10 000 людей на трибунах, не порадившись із командою. Насправді конструкція витримувала лише 8 500, і клієнту довелося зупинити продаж квитків.

Левестон сказала, що була «надто наполегливою» й не поставила правильних запитань, перш ніж давати гарантії.

Підіймаючись кар’єрними сходами, Левестон, за її словами, навчилася більше спиратися на людей поруч — і давати їм простір робити свою роботу. Вона любить подорожувати й сприймає відпустку як перевірку того, чи зібрала вона правильну команду. Якщо Javits не може функціонувати, коли вона у від’їзді, це означає, що щось влаштовано неправильно.

«Збудуйте команду й довіряйте їй», — сказала Левестон. «І не заважайте їм працювати».