US Army
- Армія США схвалила до повного матеріального допуску першу нову летальну ручну гранату з часів В’єтнаму.
- Нова M111 має замінити вибухову гранату MK3A2, корпус якої виготовляли з азбесту.
- За даними армії, новий боєприпас краще підходить для ближнього бою в приміщеннях і є безпечнішим у тісних умовах.
Уперше майже за 60 років армія США отримує нову летальну ручну гранату.
Цього тижня армія дозволила серійне виробництво M111 Offensive Hand Grenade. Ця граната з вибуховою надлишковою хвилею покликана замінити застарілі MK3A2, які військові прийняли на озброєння у 1968 році — приблизно тоді ж, коли з’явилася й осколкова M67.
Розробкою нового боєприпасу займалися Capabilities Program Executive Ammunition and Energetics разом із US Army Combat Capabilities Development Command Armaments Center на Picatinny Arsenal — це перша нова граната для армії з часів В’єтнаму.
M111 має корпус із пластику, який згорає під час підриву. На відміну від неї, попередні вибухові/контузійні MK3A2 виготовлялися з азбесту — канцерогенної речовини, через яку службі довелося запровадити обмеження на застосування цих гранат. Водночас M67 і надалі лишається в строю.
Перевага гранати з вибуховою надлишковою хвилею полягає в тому, що вона зменшує ризик ненавмисного «дружнього вогню» — тобто випадкової загибелі своїх бійців — під час бою на коротких дистанціях. Але через обмеження щодо MK3A2 у військових часто залишалася лише осколкова M67 як доступний варіант у бою.
M67 під час вибуху розкидає металеві уламки в усі боки. У тісних внутрішніх просторах — кімнатах або коридорах — ці уламки можуть рикошетити від стін чи затримуватися меблями, що знижує ефективність і може становити небезпеку для своїх.
M111, як і MK3A2, діє інакше: замість уламків вона створює потужний вибух і ударну хвилю, яку складніше зупинити стінами чи перешкодами, тому така граната зазвичай ефективніша в будівлях та інших обмежених просторах.
«Один із ключових уроків, винесених із поквартального міського бою в Іраку, полягав у тому, що M67 не завжди була правильним інструментом. Ризик фратрициду по інший бік стіни був надто високим», — сказав полковник Вінс Морріс, менеджер армійського проєкту систем ближнього бою, у пресрелізі служби.
За його словами, використання вибухової надлишкової хвилі дозволяє швидко зачищати приміщення, не залишаючи противнику сховків і водночас підвищуючи безпеку дружніх сил.
У заяві зазначено, що M67 і надалі можна застосовувати на відкритій місцевості, однак для замкненого та обмеженого простору військовим варто покладатися на новішу версію.
Зброя з вибуховою надлишковою хвилею може шкодити й тим, хто нею користується, і американські військові вже тривалий час працюють із наслідками застосування таких систем. Військовослужбовці через постійну роботу з артилерією, підривними зарядами для проривів та іншими важкими засобами ураження отримували черепно-мозкові травми, які здатні мати серйозні, виснажливі наслідки.
Армія разом з іншими видами військ намагається зменшити ці ризики.
