10 годин у VIP-першому класі: що дав квиток за $15 000

Мене висадили біля стійки реєстрації La Première, після чого провели до лаунжу.

Для пасажирів La Première передбачено трансфер автомобілем до аеропорту Шарль-де-Голль, і я змогла заздалегідь узгодити час.

Мене привезли до окремої стійки реєстрації La Première.

За кілька хвилин після того, як я віддала паспорт і здала багаж, мене провели через приватний контроль безпеки, а потім на Porsche доставили до флагманського лаунжу La Première.

У лаунжі панувала майже повна тиша.

Сам лаунж був дуже великим, але, на мій погляд, трохи не дотягував до «вау-ефекту».

Дизайн не здавався мені надто унікальним — хіба що багато червоних меблів і крилатий морський коник Air France на тарілках.

Зате я оцінила, що місць для сидіння було вдосталь, а також абсолютну тишу — що логічно, адже La Première літають одиниці.

Їжа була непоганою, але сервіс у залі очікувань здивував.

Коли я захотіла замовити їжу, співробітник попросив мене сісти за один із численних порожніх столів із білими скатертинами.

Та щойно я вмостилася, мені довелося кілька разів просити меню сніданку, а потім ще й привертати увагу офіціанта, щоб зробити замовлення. З огляду на співвідношення персоналу до гостей я чекала набагато уважнішого обслуговування.

Страви принесли швидко, круасани були достатньо листковими, але меню сніданку здавалося доволі стандартним: яйця, сир, нарізки та максимально простий тост з авокадо. Бокали для вина теж виглядали несподівано бюджетно — як ті, що легко знайти в Ikea.

Я навіть пошкодувала, що не поснідала в The Peninsula Paris — люксовому готелі, де зупинялася перед поїздкою в аеропорт.

Найкращим у лаунжі став безплатний догляд Sisley для обличчя.

Найяскравішим моментом мого перебування в лаунжі стала компліментарна 30-хвилинна процедура Sisley facial, яку пропонують пасажирам La Première в Charles de Gaulle.

Моя косметологиня була дуже привітною і навіть підійшла до мене під час сніданку, коли настав час запису.

Хоч 30 хвилин замало для чогось «важкого», це був дуже зволожувальний і заспокійливий масаж із елементами ручного скульптурування. Для тривалого перельоту з сухим повітрям у салоні — ідеальна підготовка.

Я була рада, що забронювала процедуру заздалегідь, адже місць небагато.

Як пасажирці La Première, мені не доводилося хвилюватися, що я пропущу виліт.

Після реєстрації в La Première здавалося, що пропустити рейс або забути речі просто неможливо.

Мене персонально супроводжували: спочатку відвезли до лаунжу, а після процедури забрали й доставили прямо до літака. На посадку я зайшла останньою, і на цьому рейсі я була єдиною пасажиркою La Première.

Було заспокійливо знати, що навіть якби я задрімала або втратила відлік часу в лаунжі, персональний супровід прийде по мене й подбає, щоб я встигла на рейс.

Те, що з мене зняли весь стрес навігації незнайомим аеропортом і контролю часу посадки, стало величезною перевагою La Première.

Мій люкс на борту здавався дуже просторим і зручним.

Кожен із чотирьох люксів має широке крісло зі шкіряними підлокітниками та підставку для ніг, яка може слугувати ще одним маленьким сидінням — тож хтось міг би сісти навпроти для спільної вечері.

Місця для ніг було так багато, що я навіть не могла дотягнутися до вовняно-кашемірової ковдри, залишеної на підставці, коли крісло стояло вертикально під час зльоту.

Я мала достатньо простору, щоб працювати за ноутбуком, і зручну бічну полицю для речей. Також була настільна лампа з логотипом крилатого морського коника для атмосферного освітлення.

До місця додавалися й приємні бонуси.

Мені запропонували бавовняну піжаму Jacquemus у кількох розмірах, а також видали яскраво-червоний шкіряний набір для подорожі.

У цьому стильному наборі були деревʼяний гребінець, кулькова ручка й маска для сну, а ще засоби Sisley: бальзам для очей і губ, зволожувальна сироватка, антивіковий крем і крем для рук — дуже доречно для перельоту.

У певні моменти здавалося, ніби я лечу приватним рейсом.

Оскільки я була єдиною пасажиркою La Première, екіпаж дозволив мені розкластися на двох місцях: одне я використала для речей, роботи та прийому їжі, а крісло через прохід перетворили на ліжко з товстим матрацом, подушкою й ковдрою-дуветом.

Це відчутно підняло рівень комфорту: протягом усього польоту я майже нікого не бачила, окрім двох бортпровідників, тож усе нагадувало приватний переліт.

Кожен люкс відділяється шторами від підлоги до стелі, але я закривала їх лише під час сну, адже й так мала весь салон лише для себе.

Коли крісло перетворили на ліжко, я вразилася ще більше.

Це було найзручніше ліжко, яке я будь-коли мала в літаку, і мʼякий матрац справді додавав відчуття «готельного» сну.

У режимі повного розкладання довжина місця — приблизно 6,5 футів, тож вищим пасажирам теж має бути комфортно.

Вбиральня на борту не здавалася більшою чи розкішнішою, ніж у бізнесі або економі. Але оскільки ніхто, крім мене, нею не користувався, мені не доводилося хвилюватися, що вона зайнята — практичний плюс.

Французький fine dining у небі я справді оцінила.

Чіткого часу подачі страв не було: я могла замовляти будь-що з меню тоді, коли хотіла.

Над меню La Première працюють кілька мішленівських шеф-кухарів у партнерстві з Air France — зокрема Ален Дюкасс і Деніел Булюд.

На моєму рейсі солоні страви створила Анн-Софі Пік (найтитулованіша жінка-шеф за кількістю зірок Michelin). У меню були, наприклад, яловиче філе холодного копчення з кавою, равіоло з лобстером і крабом, а також курка-гриль із саке-лісом.

Мені також подали теплий хліб із французькими маслами Maison Bordier doux та demi-sel, а ще ікру як amuse-bouche — дуже по-французьки.

Закуска не захопила, зате основна страва була розкішною.

Я обрала як закуску томатний tarte tatin із копченою ваніллю та кремом із козячого сиру, але мені здалося, що він надто мʼякий і з недостатньо хрусткими краями.

Натомість моя вегетаріанська основна страва — грильовані артишоки з полентою з сиру Комте — була по-справжньому неймовірною. Полента вийшла напрочуд легкою й повітряною.

Салат теж був напрочуд свіжим.

Сир — наче обовʼязковий атрибут будь-якого рейсу Air France, але я вже була ситою, тож пропустила цей курс і перейшла до салату та десерту.

Я взяла салат із гірчичним вінегретом, вареними яйцями, зеленню, фенхелем, маринованими грибами та копченою куркою. Листя було дуже свіжим — я не знайшла жодного зівʼялого.

А от десерт став справжнім хітом.

Десерти на моєму рейсі створила pastry chef Клер Хайцлер — раніше я про неї не знала, але тепер точно стала прихильницею.

Я скуштувала обидва варіанти: легкий абрикосово-мигдальний десерт із маслянистим сабле та ніжний темний шоколадний кекс, який я присипала дрібкою морської солі, щоб підкреслити смак какао — ідеальне поєднання.

Також пропонували преміальне морозиво від ремісничого майстра Філіппа Фора та шоколад Pierre Hermé, а до них — кава Illy і чай Palais de Thés.

Wi‑Fi працював відмінно, а вибір розваг був величезним.

У відсіку біля крісла лежали шумозаглушувальні навушники Denon, а 24-дюймовий HD-екран із сенсорним керуванням виглядав дуже чітко.

У системі розваг був навіть wellness-розділ: керовані медитації та аудіодоріжки, які допомагають заснути. Я знайшла й короткі відео з йоги сидячи — хоча в моєму люксі було стільки місця, що я могла б робити й звичайну йогу, якби мала килимок.

Фільмів теж було багато: голлівудські хіти, десятки французьких стрічок, а також кіно японською, китайською, корейською та арабською, плюс Боллівуд і африканські фільми — дійсно глобальна добірка.

Та зрештою я майже не дивилася кіно, бо включений Wi‑Fi був швидким і підключався за кілька кліків.

Натомість я здебільшого слухала Taylor Swift, працювала, їла й випила кілька келихів шампанського Laurent-Perrier Grand Siècle — дуже «першокласно».

Зрештою це був найрозкішніший трансатлантичний переліт у моєму досвіді.

Це безперечно найрозкішніший досвід, який я мала на трансатлантичному маршруті, особливо з огляду на несподівану приватність: у La Première я була сама.

Зазвичай я літаю бізнес-класом, і тут рівень був на кілька сходинок вище — і в сервісі, і в комфорті.

Якщо порівнювати з іншими першими класами, які я пробувала (наприклад, British Airways), то Air France відчувається переконливіше. Їхня їжа та зручність здаються важко перевершуваними.

Я літала приватними рейсами на коротких маршрутах у США, Мексиці та Карибському басейні — і скажу так: за відчуттями це дуже близько.

Втім, така розкіш і винятковість мають високу ціну — інколи пʼятизначну.

Було цікаво пережити це один раз, але надалі, думаю, за ті самі гроші краще інвестувати в готелі й ресторани Парижа. Так я змогла б розподілити люксові враження по всій подорожі, а не отримати їх переважно в небі.

Business Insider звернувся до Air France по коментар.